---
title: "Китай витісняє Росію з оборонного ринку Центральної Азії: що купують колишні радянські республіки"
description: "Після початку повномасштабної війни Росії проти України Китай різко наростив продажі озброєнь країнам Центральної Азії, витісняючи Москву з ринку, де вона десятиліттями була монополістом."
date: 2026-08-27T17:46:01.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/kitay-vitysniaie-rosiyu-z-oboronnoho-rynku-tsentralnoyi-azii-uk
tags: [china, central-asia, arms-export, russia-ukraine-war, csto, air-defense, drones]
publisher: "XAB.info"
---

# Китай витісняє Росію з оборонного ринку Центральної Азії: що купують колишні радянські республіки

![Китайська система ППО/ПРО LY-1 на колісному шасі в камуфляжі на військовому параді — зразок оборонної техніки, яку Пекін просуває на ринок Центральної Азії](https://xab.info/media/2026/08/28/kitay-otodvignul-rossiyu-ot-prodazh-vooruzheniya-tsentralnoy-azii/kitay-otodvignul-rossiyu-ot-prodazh-vooruzheniya-tsentralnoy-azii-1.webp)

## 🎯 Key Points

- Після лютого 2022 року країни Центральної Азії почали диверсифікувати оборонні закупівлі, відходячи від залежності від Росії.
- Туркменістан закупив ППО HQ-9 і HQ-12, Узбекистан — FD-2000 (аналог HQ-9); Узбекистан і Казахстан планують китайську авіацію.
- Регіон також купує китайські бойові БПЛА Wing Loong і CH-3A; Китай фінансує об'єкти безпеки на таджицько-афганському кордоні.
- За даними SIPRI, експорт зброї з Росії у 2021–2025 рр. впав на 64% порівняно з 2016–2020 рр., а його світова частка знизилася з 21% до 6,8%.
- Попри членство в ОДКБ, низка країн регіону публічно демонструє та закуповує китайську техніку.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України продажі озброєнь із Китаю до країн Центральної Азії, за даними видання The Moscow Times, на яке посилається РБК-Україна, почали стрімко рости. Десятиліттями після розпаду СРСР регіон фактично залишався підпорядкованим ринком Москви: Росія була головним і во многом єдиним постачальником військової техніки для колишніх радянських республік. Китай, за тими самими даними, почав будувати оборонне співробітництво з регіоном лише наприкінці 2010-х років, а переломним моментом аналітики називають лютий 2022 року: після початку війни колишні радянські республіки заговорили про необхідність розірвати залежність від російської зброї, і Пекін оперативно скористався відкритим вікном можливостей.

### Від російської монополії до китайського впливу

Ключовий драйвер зміни постачальника — не стільки ціна, скільки геополітична логіка диверсифікації. Країни регіону, формально пов'язані з Москвою військовим союзом, почали шукати альтернативи, щоб не залежати від одного джерела в момент, коли це джерело опинилося залученим до великого збройного конфлікту. Китай запропонував готову продукцію і, що важливо, довгострокове обслуговування: покупка систем ППО та винищувачів, як зазначається в матеріалі, створює зв'язки з постачальником, який роками і навіть десятиліттями забезпечуватиме техніку запчастинами, навчанням і підтримкою. Саме такий «вхідний квиток» в оборонний бюджет робить китайську присутність стійкою, а не разовою.

### Конкретні угоди: ППО та авіація

За даними The Moscow Times, Туркменістан придбав системи протиповітряної оборони великої дальності HQ-9 і середньої дальності HQ-12, а Узбекистан — комплекс FD-2000, який описується як аналог HQ-9. Узбекистан і Казахстан, за тими самими відомостями, наміряються впроваджувати велику китайську техніку у свої ВПС. Це означає перехід регіону від точкових закупівель до формування повноцінних китайських контурів ППО та авіації, що в перспективі змінює баланс військових технологій на всьому просторі Центральної Азії.

### Безпілотники та безпека на кордоні

Окрім великих систем, держави регіону закуповують у Китаю бойові безпілотники Wing Loong і CH-3A. Окремий блок китайської присутності — фінансування будівництва та розвитку об'єктів безпеки вздовж таджицько-афганського кордону. Пекін пояснює такі інвестиції захистом власних транспортних коридорів та інвестицій в економіки центральноазійських країн, проте на практиці це закріплює за Китаєм роль гаранта логістики та безпеки в регіоні, що виходить далеко за межі суто комерційних відносин.

### Цифри SIPRI: падіння російського експорту

Масштаб перерозподілу ринку підтверджують дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI): загальний експорт озброєнь із Росії у 2021–2025 роках скоротився на 64% порівняно з періодом 2016–2020 років, а частка Росії у світовому експорті впала з 21% до 6,8%. Для Центральної Азії це означає, що «порожня» ніша російського постачальника заповнюється насамперед китайською продукцією, а не європейською чи американською, які в регіоні практично не представлені.

### Суперечливі дані

У джерелах є кілька незбігів, які важливо тримати в полі зору. По-перше, датовка початку оборонного співробітництва Китаю з регіоном подається неточно: у первинному тексті йдеться про «кінець 2010 року», що читається як кінець 2010-х років і не збігається з більш ранніми точковими контактами, про які пишуть інші спостерігачі. По-друге, існує суперечність між формальним статусом і фактичною поведінкою: Казахстан, Киргизстан і Таджикистан разом із Росією входять до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), проте, за даними The Moscow Times, Таджикистан публічно демонструє китайську техніку на парадах у Душанбе. Тобто заявлена військово-політична інтеграція з Москвою та реальні закупівлі в Пекіна розвиваються паралельно і не завжди узгоджені. Нарешті, конкретні угоди (HQ-9/HQ-12 для Туркменістану, FD-2000 для Узбекистану) наводяться через одну ланцюжку джерел і не підтверджені незалежними офіційними заявами столиць регіону.

### Контекст: дипломатія та «Шахеди»

На тлі розширення оборонного впливу Китай водночас позиціонує себе як дипломатичного посередника: у червні влада КНР публічно закликала Київ і Москву повернутися за стіл переговорів і описала, як бачить цей процес. Паралельно, як раніше повідомляло РБК-Україна, нові реактивні версії дронів «Шахед», які Росія застосовує для масованих атак по Україні, здатні розганятися до 500 км/год, і їхнє поява в значній мірі пов'язують із китайськими технологіями та компонентами. Таким чином, Пекін водночас нарощує військову присутність у Центральній Азії, бере участь у дипломатії навколо війни і, за оцінками спостерігачів, опосередковано впливає на характер озброєнь, що використовуються в конфлікті.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Китай відсунув Росію від продажів озброєнь пострадянським країнам](https://www.rbc.ua/ukr/news/kitay-posunuv-rosiyu-prodazhiv-ozbroennya-1787851440.html) - Первичный источник нарратива о росте китайских продаж вооружений в ЦА и конкретных сделках (HQ-9, HQ-12, FD-2000, Wing Loong, CH-3A); опирается на The Moscow Times и данные SIPRI. Конкретные контракты не подтверждены вторым независимым источником в выборке.
- [Початок «нової ери»: у Сіані відкрився дводенний саміт «Китай – Центральна Азія»](https://www.rfi.fr/ru/%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%8F/20230518-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B8%D1%82-%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9-%E2%80%93-%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%8F-18-19-%D0%BC%D0%B0%D1%8F-%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B5) - Подтверждает общий тренд институционализации и расширения роли Китая в Центральной Азии (саммит 2023), что согласуется с нарративом о вытеснении России.
- [«Ослаблення Росії створює можливості для Китаю»: експерт про перший Саміт «Китай ...](https://www.rfi.fr/ru/%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%8F/20230518-%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8-%D1%81%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82-%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8F-%D1%8D%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82-%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BC-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B5-%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9-%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%8F) - Подтверждает общий тренд институционализации и расширения роли Китая в Центральной Азии (саммит 2023), что согласуется с нарративом о вытеснении России.
- [У КНР розпочалися змагання поліцейського спецназу «Китай - Центральна Азія»](https://www.trud.ru/article/09-09-2025/1740121_v_knr_nachalis_sostjazanija_politsejskogo_spetsnaza_kitaj--tsentralnaja_azija.html) - Показывает продолжающееся расширение форматов безопасности и сотрудничества Китая с регионами Центральной Азии (2025), контекстуально поддерживает тезис о углублении связей.

## ❓ FAQ

### Q: Чому країни Центральної Азії почали купувати китайську зброю?
**A:** За даними The Moscow Times, після початку війни Росії проти України у лютому 2022 року колишні радянські республіки захотіли розірвати залежність від російського постачальника, і Китай скористався цією ситуацією, запропонувавши ППО, авіацію та безпілотники з довгостроковим обслуговуванням.

### Q: Які саме системи закупили Туркменістан і Узбекистан?
**A:** Туркменістан, за тими самими даними, придбав системи ППО великої дальності HQ-9 і середньої дальності HQ-12, а Узбекистан — комплекс FD-2000, що описується як аналог HQ-9. Ці конкретні контракти наведені через одну ланцюжку джерел і не підтверджені незалежними офіційними заявами.

### Q: Як це пов'язано з ОДКБ?
**A:** Казахстан, Киргизстан і Таджикистан разом із Росією входять до ОДКБ, проте, за даними видання, Таджикистан публічно демонструє китайську техніку на парадах у Душанбе, що свідчить про розбіжність між формальним союзом з Москвою та реальними закупівлями в Пекіна.

### Q: Що кажуть цифри SIPRI?
**A:** За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, загальний експорт озброєнь із Росії у 2021–2025 роках скоротився на 64% порівняно з 2016–2020 роками, а частка Росії у світовому експорті впала з 21% до 6,8%.