---
title: "Китайське «штучне сонце» подолає бар'єр: рекордні магніти для термоядерного реактора пройшли випробування"
description: "Китайський інститут ASIPP успішно випробував два рекордні надпровідні магніти для термоядерного реактора. Один із них став найбільшим в історії, перевершивши аналоги проекту ITER. Це підтверджує повну технологічну незалежність Китаю та наближає запуск «штучного сонця» до 2030 року. ☀️⚛️🇨🇳"
date: 2026-07-16T00:45:22.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/kitayske-shtuchne-sontse-rekordni-magnity-dlya-termoyadernogo-reaktora-uk
tags: [china, asipp, fusion-energy, iter, superconducting-magnets]
publisher: "XAB.info"
---

# Китайське «штучне сонце» подолає бар'єр: рекордні магніти для термоядерного реактора пройшли випробування

![Гігантський D-подібний надпровідний магніт для китайського термоядерного реактора HL-2M на синьому виставковому підлозі](https://xab.info/media/2026/07/16/kitayskoe-iskusstvennoe-solnce-rekordnye-magnity-dlya-termoyadernogo-reaktora/kitayskoe-iskusstvennoe-solnce-rekordnye-magnity-dlya-termoyadernogo-reaktora-1.webp)

У Китаї досягнуто прориву у створенні технології «штучного сонця» — термоядерного синтезу. В Інституті фізики плазми Китайської академії наук (ASIPP) у Хефей успішно пройшли приймання та випробування на повних параметрах два ключові компоненти майбутнього реактора: повністю вітчизняні надпровідні магніти.

Цей крок визнано одним із найскладніших інженерних бар'єрів на шляху до керованого термоядерного синтезу. Успіх підтверджує, що Китай здатний самостійно створювати обладнання світового рівня, не залежачи від іноземних постачань.

### Магніт-рекордсмен для утримання плазми

Головною новинкою став тороїдальний магніт у формі літери D, який став найбільшим надпровідним магнітом для термоядерних установок в історії. Його габарити вражають: довжина 21 метр, ширина 12 метрів, висота 3,3 метра, а маса досягає 582 тонн.

За своїми характеристиками цей компонент значно перевершує аналоги, що використовуються в міжнародному проекті ІТЕР (ITER). Об'єм нового китайського магніта в 1,3 рази більший, а запасена енергія — утричі вища. У майбутньому 16 таких котушок будуть зібрані в кільце. Кожна з них буде нести струм близько 100 кілоампер, створюючи в центрі плазми магнітне поле силою 6,5 тесла.

Функція магніта — утримувати розпечену плазму. Як пояснив науковий співробітник ASIPP У Юй, потужне поле працює як невидима, але гранично міцна клітка. Воно підвішує кулю з температурою 100 мільйонів градусів у вакуумній камері, не дозволяючи їй торкнутися стінок і знищити реактор.

### «Свічка запалювання» та технологічна незалежність

Окрім гігантського тороїдального магніта, випробування пройшов другий ключовий елемент — високотемпературний надпровідний центральний соленоїд. Інженер Цинь Цзинган порівняв його зі свічкою запалювання в автомобільному двигуні. Саме цей елемент наводить і керує струмом плазми, від чого безпосередньо залежить, чи зможе реактор «запалитися» і працювати стабільно.

За запасеною енергією, швидкістю зростання поля та якістю з'єднань соленоїд вийшов на провідний світовий рівень. Директор ASIPP Сун Юньтао підкреслив, що головна цінність цього успіху — повна технологічна самостійність.

Китайські фахівці локалізували всю виробничу ланцюжок: від створення надпровідних стрічок та криогенної нержавіючої сталі до ізоляції, намотування та захисту від втрати надпровідності. За шість років роботи команда отримала 47 патентів та розробила 25 галузевих стандартів.

### Інженерна точність та економічний ефект

За масивними конструкціями стоїть робота з екстремальною точністю. Магніти повинні надійно функціонувати 60 років при температурі −268,95 °C, витримуючи високий струм, інтенсивне випромінювання та колосальні механічні навантаження.

Однією з найскладніших задач стала термообробка ніобій-олов'яних надпровідників. Відхилення температури всього на кілька градусів у печі з котушками довжиною понад 10 метрів могло б повністю знищити характеристики матеріалу. Інженерам вдалося довести опір внутрішніх з'єднань до 0,04 наноома, що при струмах у 100 кілоампер означає практично нульові втрати енергії.

Важким досягненням стало й зниження вартості. Команда соленоїда за шість років опанувала понад десять ключових технологій і знизила ціну високотемпературної надпровідної стрічки з 400 юанів (56 доларів) за метр до 100 юанів. Це усуває одне з головних перешкод для економічної доцільності майбутніх термоядерних електростанцій.

### Дорожня карта до 2030 року

Успішні випробування магнітів відкривають шлях до реалізації амбіційної дорожньої карти Китаю:

    - До кінця 2027 року планується добудувати токамак BEST.

    - Приблизно до 2030 року націлені на початок виробництва термоядерної енергії.

    - Наступним етапом стане створення демонстраційного реактора CFEDR, який має стати першою у світі термоядерною демонстраційною електростанцією.

Попри успіх, експерти зберігають обережний оптимізм. Цинь Цзинган попередив, що випробування магнітів — це лише близько 80% завдання. Попереду стоїть повна збірка машини та тривала перевірка всієї системи в екстремальних умовах.