Розпорядник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко під час брифінгу озвучив тривожні дані щодо стану боротьби з корупцією в Україні. На його думку, загальний рівень корупційних проявів у країні залишається незмінним, однак у сегменті так званої «топ-корупції» спостерігається тенденція до зростання. Голова САП прямо заявив, що держава демонструє відсутність достатньої політичної волі для ефективного протидії цим загрозам.

Системні бар'єри та «поправки Лозового»

Клименко виділив низку системних проблем, які заважають роботі правоохоронних органів. Однією з ключових залишається проблема з експертним закладом, робота якого критично важлива для розслідувань. Крім того, на словах прокурора, досі не скасовано так звані «поправки Лозового». Ці законодавчі норми, на думку експертів, дозволяють високопосадовцям-корупціонерам уникати відповідальності, закриваючи справи за суто формальними підставами, що підриває довіру до системи правосуддя.

Обмеження у розслідуванні проти народних депутатів

Окремою гострою проблемою Олександр Клименко назвав відсутність у САП повноважень самостійно розпочинати розслідування щодо народних депутатів. На даний момент погодження слідчих та негласних слідчих дій щодо депутатів вимагає погодження з іншими посадовими особами, які не входять до антикорупційної структури. «Тому ми не повинні залежати від волі іншої посадової особи, яка взагалі не має відношення до Антикорупційної структури», — підкреслив керівник САП, закликаючи до незалежності у прийнятті рішень.

Міжнародний аспект та справа «Мідас»

Сучасні корупційні схеми все частіше виходять за межі України, затрапляючи одразу кілька юрисдикцій. Клименко звернув увагу на необхідність створення спільних слідчих груп з іншими державами для оперативного отримання доказів та обміну інформацією. Як наочний приклад він навів справу «Мідас», у якій легалізація коштів здійснювалася через складну мережу міжнародних транзакцій. Без міжнародної співпраці розслідування таких справ стає надзвичайно ускладненим.

Реформа «Енергоатому» та контекст скандалів

У липні 2026 року на фоні цих заяв стала відома інформація про реформу державного концерну «Енергоатом». Прем'єр-міністр Сергій Корєцький повідомив оновлення статуту компанії, що має перезавантажити корпоративне управління після масштабного скандалу. Реформа стала відповіддю на розкриття схеми відкатів від контрагентів, пов'язаної зі справою «Мідас», що підтверджує необхідність глибоких змін у держуправлінні.

Суперечливі дані

З одного боку, керівництво САП заявляє про зростання топ-корупції та відсутність політичної волі. З іншого боку, у липні 2026 року були зроблені кроки щодо реформування ключових держпідприємств («Енергоатом») у відповідь на розкриття. Це створює суперечливу картину: з одного боку — системний стагнація та зростання злочинності, з іншого — спроби точкових реформ. Поки невідомо, чи є ці реформи наслідком тиску суспільства чи частиною довгострокової стратегії, чи ж вони носять косметичний характер, не торкаючись глибинних проблем, про які говорить Клименко.