У 2026 році український бізнес-ландшафт зазнав значних змін у підходах до податкового адміністрування. Якщо ще кілька років тому підприємці шукали способи уникнути перевірок, то сьогодні фокус змістився на прозорість та добровільне дотримання законодавства. Головним інструментом нової ери став перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, який у побуті отримав назву «Клуб білого бізнесу».

Від пошуку порушень до оцінки поведінки

За словами адвоката АО LESHCHENKO&PARTNERS, кандидата юридичних наук Ігоря Бикова, податкова служба перейшла на принципово іншу модель контролю. Якщо раніше Державна податкова служба (ДПС) шукала конкретні порушення, то тепер вона оцінює поведінку платника в цілому. До аналізу включаються податкове навантаження, рівень зарплат, наявність боргів, статус платника ПДВ, структура власності та історія виконання зобов'язань.

Цей підхід дозволяє ДПС сегментувати бізнес на ризиковий та надійний. Попадання до переліку добросовісних платників не є результатом подання заяви чи купівлі членства — це автоматично сформований список підприємств, що відповідають суворим критеріям.

Критерії входу: чому формальної добросовісності замало

До переліку можуть потрапити юридичні особи на загальній та спрощеній системах оподаткування, платники єдиного податку четвертої групи, резиденти Free Economic Zones та ФОП. Однак логіка відбору будується не лише на відсутності порушень. Бізнес має демонструвати результати не нижчі за середні у своїй галузі.

ДПС аналізує рівень сплати податку на прибуток, ПДВ, середню зарплату та кількість працівників. Одночасно перевіряється відсутність статусу «ризиковий платник ПДВ», заборгованості за єдиним соціальним внеском, процедур банкрутства або санкційних обмежень. Експерти підкреслюють: своєчасне подання декларацій — необхідна, але недостатня умова. Якщо податкове навантаження компанії нижче середньогалузевого, вона може не потрапити до списку, навіть не порушуючи закон.

Адміністративні переваги та економічна вигода

Статус добросовісного платника не дає класичних податкових пільг, таких як зниження ставок чи канікули. Однак він надає вагомі адміністративні переваги, які безпосередньо впливають на економіку бізнесу. По-перше, для компаній із переліку діють обмеження на проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок. Це не повний мораторій, але суттєве зниження адміністративного навантаження.

По-друге, критично важливим фактором є прискорене відшкодування ПДВ. Скорочення термінів перевірок заявленого бюджетного відшкодування безпосередньо впливає на обіговий капітал, що особливо важливо для експортерів та компаній, які регулярно декларують відшкодування.

Персональний менеджер та раннє попередження про ризики

Ще однією новацією стало введення інституту персонального комплаєнс-менеджера. За кожним платником зі списку закріплюється конкретне посадова особа ДПС, що забезпечує комунікацію та консультування. Важливо розуміти, що менеджер не є незалежним радником, але його наявність дозволяє бізнесу швидше отримувати інформацію про виявлені ризики та рекомендації щодо їх усунення.

У традиційній моделі компанії часто дізнавалися про претензії вже після блокування накладних. У новій системі проблема стає видимою на ранній стадії, що дозволяє усунути її до ескалації конфлікту.

Важливі нюанси та міфи про списання боргів

Існує поширене заблуждження, що включення до переліку автоматично веде до списання боргів. Ігор Биков роз'яснює: це два самостійних механізми. Списанню підлягає лише безнадійний борг в розумінні Податкового кодексу. Більше того, наявність податкового боргу за загальним правилом перешкоджає включенню до переліку, за винятком випадків незначної та короткострокової заборгованості.

Таким чином, «Клуб білого бізнесу» у 2026 році став реальним інструментом передбачуваності, що дозволяє добросовісним компаніям витрачати менше ресурсів на адміністрування та зосередитися на розвитку.