У неділю, 20 вересня 2026 року, Північна Корея провела серію з двох ракетних пусків зі східного узбережжя, розділених інтервалом усього в три години. За даними Об'єднаного штабу начальників штабів Республіки Корея, перша ракета стартувала о 15:00 за місцевим часом із району міста Вонсан і пролетіла близько 450 кілометрів над Східним морем. Південнокорейські військові класифікували її як балістичну ракету малої дальності (SRBM), а Міністерство оборони Японії підтвердило, що ракета, ймовірно, також мала балістичну природу. За попередньою оцінкою експертів, ракета може належати до сімейства «Хвасон-11» — одного з найактивніше використовуваних Пхеньяном типів тактичної зброї.

Другий пуск і рекордна інтенсивність

Другий запуск було зафіксовано приблизно о 17:50, тобто через близько трьох годин після першого. Згідно з даними південнокорейської сторони, ракета малої дальності подолала дистанцію понад 600 кілометрів. Якщо остаточна ідентифікація підтвердить її балістичний характер, це стане прецедентом: КНДР проведе два поспіль випробування балістичних ракет протягом менше ніж трьох годин. Японська телерадіокомпанія NHK повідомила, що перша ракета впала за межами виключної економічної зони Японії, що виключає пряму загрозу для японської території, проте не знімає питань щодо намірів Пхеньяна.

Реакція Сеула, Токіо та Вашингтона

У Південній Кореї нові пуски були засуджені на екстреному засіданні Ради національної безпеки. Офіційний Сеул закликав Пхеньян негайно припинити ракетну діяльність і заявив, що випробування балістичних ракет порушують чинні резолюції Ради Безпеки ООН. Японія також висловила протест дипломатичними каналами: міністр оборони країни Сіндзіро Коїзумі заявив, що дії Північної Кореї створюють пряму загрозу безпеці Японії, усього регіону та міжнародної спільноти. За даними Сеула, південнокорейські та американські розвідувальні служби відстежували ситуацію з моменту першого запуску, а інформація про інцидент була оперативно передана в Токіо.

Суперечливі дані

Під час верифікації фактів виявлено суттєві розбіжності в наданих джерелах. По-перше, матеріал RFI (джерело ID 3) описує запуск міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) в Японське море, проте за URL та датою публікації (грудень 2023 року) ця подія стосується зовсім іншого епізоду і не має стосунку до поточних пусків SRBM 20 вересня 2026 року. Таким чином, це джерело не підтверджує і не спростовує поточну новину, а описує інцидент трирічної давнини. По-друге, щодо другої ракети південнокорейська сторона спочатку використовувала формулювання «ракета малої дальності», не уточнюючи балістичний характер, тоді як для першого пуску класифікація SRBM була дана одразу. Остаточна ідентифікація другого об'єкта на момент публікації залишалася предметом уточнення.

Контекст ескалації: ядерна програма та навчання біля Гуама

Нові випробування відбулися на тлі різкого загострення відносин між Пхеньяном і країнами регіону. Напередодні, 19 вересня, Північна Корея відхилила резолюцію Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), що стосувалася її ядерної програми. Паралельно Пхеньян різко критикував військово-морські навчання під керівництвом США з участю Південної Кореї та Японії, які проходили з 29 серпня по 10 вересня поблизу Гуама. Кім Ї Чжон, сестра лідера КНДР Кім Чен Ина, публічно заявила, що подібні маневри «приводять до подальшого загострення ситуації на Корейському півострові», і підтвердила, що Пхеньян не наміряється змінювати курс на зміцнення власного ядерного арсеналу. Для КНДР це вже друга серія ракетних випробувань за тиждень: 12 вересня південнокорейські військові також фіксували пуски балістичних ракет малої дальності.

Що це означає для регіональної безпеки

Подвійний пуск за три години демонструє як технічну готовність Пхеньяна до серії запусків, так і політичне намір здійснити максимальний тиск на союзників США в АТР. Сукупність факторів — відхилення резолюції МАГАТЕ, критика навчань біля Гуама, публічні заяви Кім Ї Чжон і зростаюча частота пусків — свідчить про те, що КНДР використовує ракетну програму як інструмент дипломатичного торгу та демонстрації військової могутності. Для Японії та Республіки Корея ключовим залишається питання: чи супроводжуватимуться наступні пуски зміною траєкторії в бік японських островів або території Південної Кореї, що вимагатиме активації систем протиповітряної оборони.