Північна Корея неодноразово відмовлялася приймати особисті листи президента США Дональда Трампа, адресовані лідеру КНДР Кім Чен Ину. За даними двох співрозмовників, знайомих із ситуацією, після повернення до Білого дому в січні 2025 року американська адміністрація робила кілька спроб передати послання через представників США при ООН у Нью-Йорку, а також вручити їх безпосередньо північнокорейським дипломатичним колегам. У кожному випадку Пхеньян відмовлявся приймати кореспонденцію. Офіційного пояснення цим відмовам північнокорейська сторона так і не дала.

Спроби відновити канали зв'язку

У змісті листів Трамп пропонував відновити канали зв'язку між Вашингтоном і Пхеньяном та відновити прямий діалог із північнокорейським лідером. Американська адміністрація розглядала ці послання як інструмент для перезапуску дипломатичних контактів, які фактично заморожені з моменту зриву переговорів у Ханої у 2019 році. При цьому, як зазначають джерела, залишається невідомим, чи вдалося згодом передати хоча б одне з листів безпосередньо Кім Чен Ину. Північнокорейська сторона публічно не коментувала ані зміст послань, ані причини їх неприйняття.

Стратегія Пхеньяна: ядерний статус і нові союзники

Аналітики висувають кілька версій, чому Пхеньян послідовно ігнорує ініціативи Вашингтона. За оцінкою південнокорейського видання Korea JoongAng Daily, відмова прийняти листа могла бути свідомим стратегічним кроком, спрямованим на посилення переговорних позицій КНДР перед можливим поверненням до діалогу. Зокрема, Північна Корея, ймовірно, розраховує на визнання її статусу ядерної держави як однієї з попередніх умов для відновлення контактів зі США. Крім того, за останні роки Пхеньян суттєво зміцнив відносини з Росією і зберіг тісні зв'язки з Китаєм, що об'єктивно знизило зацікавленість північнокорейського керівництва в якнайшвидшому відновленні відносин із Вашингтоном.

Спадщина трьох самітів і 27 листів

Нагадування про попередній досвід двосторонніх контактів важливе для розуміння поточного глухого кута. Під час першого президентського строку Трампа лідери двох країн провели три особисті зустрічі: перший саміт відбувся в червні 2018 року в Сінгапурі, другий — у лютому 2019 року у В'єтнамі, третя зустріч пройшла в червні 2019 року на демілітаризованій кордоні двох Корей. За цей період Трамп і Кім Чен Ин обмінялися щонайменше 27 особистими листами, які американський президент публічно називав «прекрасними». Однак ханойський саміт завершився без будь-якої угоди: сторони не змогли домовитися про параметри денуклеаризації КНДР та умови зняття американських санкцій, після чого дипломатичний процес фактично зупинився.

Трамп стверджує про відповідь Кіма, Пхеньян мовчить

Після повернення до Білого дому Трамп неодноразово публічно висловлював бажання знову зустрітися з Кім Чен Ином. У серпні 2026 року американський президент знову говорив про «хороші відносини» з північнокорейським лідером і заявляв, що той відповів на його пропозиції про відновлення контактів. При цьому Пхеньян публічно не підтвердив наявність будь-якого діалогу. Минулого місяця агентство Reuters повідомляло, що Кім Чен Ин допускає можливість зустрічі з Трампом, проте для цього висуне доволі жорсткі умови. Таким чином, публічна риторика Вашингтона і Пхеньяна досі розбігається: одна сторона декларує готовність до контакту, інша — зберігає мовчання і формально не приймає навіть письмові ініціативи.

Що далі

На поточний момент дипломатичний канал між двома столицями залишається фактично закритим. Пхеньян не висуває публічних умов для відновлення діалогу, але й не відвергає його в категоричній формі — позиція, яка, на думку спостерігачів, дозволяє КНДР зберігати переговорний важіль без зобов'язання вступати в процес на умовах Вашингтона. Для американської адміністрації, своєю чергою, відмова в прийнятті листів означає, що неформальні канали, які працювали у 2018–2019 роках, більше не функціонують, а будь-які подальші кроки з розблокування ситуації вимагатимуть або зміни тональності пропозицій, або залучення посередників — насамперед Пекіна чи Сеула.