У Києві відбулася презентація книги-брошюри, присвяченої Герою України, розвіднику Головного управління розвідки (ГУР) Назару Боровицькому. Видання, виконане в чорно-білій гамі з фірмовим жовтим емблематичним знаком, розповідає про офіцера, який двічі прорвався на вертольоті в оточений завод «Азовсталь» в Маріуполі і загинув під час третьої місії. Книга є частиною інформаційно-просвітницького проєкту ГУР «Видатні розвідники», спрямованого на збереження історій загиблих воїнів української військової розвідки для майбутніх поколінь.
Від полтавського ліцеїста до розвідника ГУР
Назар Боровицький народився 24 вересня 1993 року в Полтаві. Після школи він навчався в Полтавському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей, а у 2011 році поступив до Національної академії СБУ, де зайняв посаду старшини курсу. У 2015 році розпочав службу в Службі безпеки України, пройшов підготовку в США і після цього виконував бойові завдання на сході країни. Протягом кар'єри Боровицький постійно вдосконалював військове майстерство: опанував спеціальності водолаза, сапера та інструктора спецоперацій, здійснив близько сотні парашутних стрибків. Весною 2021 року він підписав контракт із ГУР і в тому ж році взяв участь в евакуаційній місії української військової розвідки в Афганістані, за що був удостоєний ордена Богдана Хмельницького III ступеня.
Три рейси в «Азовсталь»: подвиг, за який не просять нагород
З перших днів повномасштабного вторгнення Назар Боровицький брав участь у боях за Бородянку та Бучу, а потім перейшов на Маріупольський напрям. Саме там він став учасником одних із найризиковіших операцій усієї війни — авіапроривів у заблоковану «Азовсталь». Двічі йому вдалося дістатися до оточеного заводу, доставивши боєприпаси, медикаменти та підкріплення, а також евакуювавши поранених захисників. 5 квітня 2022 року під час третього авіарейду, коли його група летіла на допомогу екіпажу збитого вертольота з пораненими бійцями, російські війська збили машину. Вертоліт впав за кілька кілометрів від лінії фронту на тимчасово окупованій території Запорізької області. 28-річний розвідник загинув.
«Я не змирилася і живу надією»
Доля Назара довго залишалася невідомою. Рідні більше року сподівалися, що він живий і може перебувати в полоні. Лише після збігу ДНК на 99,9% його вдалося ідентифікувати. Похорон відбувся на Байковому кладовищі в Києві. Мати героя, Леся Боровицька, згадує, що в ранньому дитинстві Назар мріяв стати пожежником або фермером, але вже з п'ятого-шостого класу почав цілеспрямовано готуватися до військової служби. «Назар був дитиною з великим серцем, навколо нього згуртовувалися інші діти у дворі. У нас ніколи з ним не було клопот. Син завжди працював над собою. Там, де бачив несправедливість, — приходив на допомогу кривдженим», — розповіла вона. При цьому, за її словами, син навмисно мало розповідав батькам про службу, щоб уберегти їх від переживань. Батько, Богдан Боровицький, згадує, що востаннє бачив сина 27 березня 2022 року, після звільнення Київської області. «Зрозумів, що він збирався в оточений Маріуполь: Назар сказав, що є лазівка. Він дуже міцно мене обійняв, і тільки тоді я зрозумів, що син тоді зі мною прощався», — розповів батько.
Свідчення побратимів: життя, врятоване в хаосі бою
Один із побратимів героя розповів, як Боровицький врятував йому життя під час боїв у Мар'їнці у 2016 році в період АТО. «Це було моє перше стрілецьке зіткнення. Нас раптом почали обстрілювати, був хаос. Замість того, щоб самому бігти до укриття, Назар почав підганяти мене, тому що я втратився. Через тиждень після штурму ми потрапили на це місце — там живого місця не було. Якби я тоді ще хвилину заколисався і Назар мене не підштовхнув — я б не вижив», — згадує військовий. Інший побратим розповів про спільну евакуаційну місію в Афганістані у 2021 році: «Тоді було дуже багато людей, хтось прорвався таємно в автобуси, якими доставляли в літак. Ми привезли сім'ю, але виявилося, що не всі члени були в списку. На борт усі не вміщалися. Назар тоді цим дуже проникся — він не терпів несправедливості. Ми ледь не плакали, тому що не змогли врятувати всіх». У липні 2023 року Назару Боровицькому посмертно присвоїли звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». «Хочеться, щоб про Назара пам'ятали. Мають бути систематичні заходи на його честь, тому що саме повторюваність дає пам'ять», — відзначив один із його побратимів.
Проєкт «Видатні розвідники»: пам'ять як системна робота
Книга-брошюра про Назара Боровицького стала новим випуском інформаційно-просвітницького проєкту ГУР «Видатні розвідники», присвяченого загиблим воїнам української військової розвідки. Мета проєкту — зберегти історії розвідників для майбутніх поколінь, щоб подвиг українських героїв не був забутий. «Нові покоління військових і цивільних мають знати ці історії, вчитися на них і розуміти справжню ціну свободи. Щоб фраза „Герої не вмирають“ була не порожніми словами, а мала справжнє значення», — підкреслюють у ГУР. Презентація видання в Києві стала не лише даниною пам'яті конкретній людині, а й частиною ширшої роботи з формування історичної свідомості суспільства в умовах триваючої війни.
