8 серпня 2026 року. У Брюсселі розгортається нова дискусія щодо долі 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Ініціатором обговорення виступила група колишніх високопосадовців з Німеччини, Франції та США, які у спільній заяві закликали Європейський Союз негайно передати управління цими коштами з-під контролю Бельгії під юрисдикцію нового адміністратора ЄС. Їх ініціатива стала відповіддю на провал переговорів кінця 2025 року, коли Брюссель відмовився передавати активи Україні через загрози з боку Москви.

Відмова Бельгії та «фінансовий глухий кут» 2026 року

Ситуація, описана у заяві, склалася після того, як наприкінці 2025 року Бельгія, де знаходяться рахунки ЦБ РФ у Euroclear, категорично відмовилася розморожувати кошти. Країну налякали попередження Кремля про наслідки будь-якого втручання у суверенні активи. Внаслідок цього Європейський Союз був змушений узгодити для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026 та 2027 роки, відсотки за яким, як зазначає Frankfurter Allgemeine Zeitung, змушені платити громадяни ЄС із власних податків.

Колишні політики аргументують свій заклик необхідністю розірвати це порочне коло. Вони стверджують, що передача активів під управління ЄС зніме з Бельгії юридичну відповідальність і страх перед «російським примусом», що дозволить використовувати ці кошти для підтримки Києва без прямого ризику для національної економіки Бельгії.

«Вікно можливостей» та політичний розклад в Європі

Ключовим аргументом ініціаторів є наявність «вікна можливостей», яке може закритися в будь-який момент. На їхню думку, війна Росії зайшла в глухий кут, а політичний ландшафт Європи змінюється. Зокрема, вони вказують на те, що вплив Віктора Орбана, якого називають «троянським конем Москви», ослаб. Однак головною загрозою вони бачать майбутні президентські вибори у Франції.

Колишні чиновники висловлюють занепокоєння, що перемога Марін Ле Пен може призвести до зміни курсу Франції та втрати одного з ключових союзників України. «Існує реальна небезпека, що після Макрона Франція перестане бути гарантом підтримки Києва», — попереджає колишній міністр фінансів Німеччини Крамп-Карренбауер. Якщо ЄС не скористається поточним моментом, то у 2027 році, коли буде вичерпано кредитну лінію в 90 млрд євро, Україна опиниться у критичному становищі.

Фактор Трампа та американський «мирний план»

Особливу увагу у заяві приділено ролі США. Колишні політики посилаються на неофіційний «мирний план» із 28 пунктів, який, за їхніми даними, був узгоджений восени 2025 року. У пункті 14 цього документа фігурує пропозиція інвестувати 100 млрд заморожених активів у відновлення України, але під повним контролем США, за умови, що 50% прибутку дістанеться Америці. Решта коштів, згідно з планом, має піти на російсько-американські проєкти.

«Трамп може використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією», — пояснюють автори заяви. Вони стверджують, що якщо ЄС не візьме активи під свій контроль зараз, то в майбутньому вони можуть стати інструментом угоди, вигідної Москві та Вашингтону, але не Європі. Контроль над активами з боку ЄС, на їхню думку, захистить їх від доступу як Путіна, так і Трампа.

Внутрішня політика Німеччини та аргументи опонентів

Важливим аспектом ініціативи є внутрішня ситуація в Німеччині. Автори заяви зазначають, що використання російських грошей для оборони України дозволить нейтралізувати аргументи ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Партія активно використовує тези про те, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка, на їхню думку, не стосується Німеччини. Якщо фінансування йтиме за рахунок російських коштів, цей політичний аргумент втратить силу.

Наразі голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен вже заявила про спрямування 1,4 млрд євро з доходів від заморожених активів на оборону України. Однак колишні чиновники наполягають на тому, що цього недостатньо і необхідний перехід до управління самим капіталом.