У Парижі сталося подія, яка стала серйозним випробуванням для репутації уряду Емманюеля Макрона. Конституційна рада Франції винесла рішення про блокування закону, який мав заборонити громадянам молодшим за 15 років доступ до соціальних мереж. Судді визнали, що законопроєкт порушує фундаментальні права громадян, зокрема свободу вираження поглядів та право на повагу до приватного життя. Це рішення стало несподіваним ударом по амбіційній ініціативі президента, який планував зробити Францію піонером у сфері цифрового захисту неповнолітніх у Європейському Союзі.

Юридичні суперечності та порушення прав

Суть конфлікту полягала в механізмах реалізації заборони. Конституційна рада зазначила, що, хоча закон і вимагав від усіх користувачів підтвердження віку, він не уточнював «умови та межі», в рамках яких ця інформація надається. Судді дійшли висновку, що оскаржувані положення несоразмірно порушують свободу спілкування та не забезпечують достатніх правових гарантій для дотримання права на недоторканність приватного життя. По суті, вимогу тотальної верифікації без чітких регламентів обробки даних визнано недопустимою.

План уряду та реакція на провал

Законопроєкт, прийнятий парламентом у липні 2026 року, передбачав жорсткі заходи. З 1 вересня поточного року дітям до 15 років заборонялося створювати акаунти, а вже існуючі мали бути заблоковані протягом чотирьох місяців. Платформи зобов'язувалися впровадити систему перевірки віку, затверджену французьким регулятором. Однак після рішення Конституційної ради президент Макрон вже доручив уряду підготувати нову редакцію документа, яка має усунути виявлені правові прогалини та пройти повторне розглядання.

Глобальний контекст: досвід Австралії та Європи

Франція не була б першою країною, яка спробувала вирішити проблему цифрового насильства над дітьми. Першою у світі подібні обмеження ввела Австралія, де з грудня 2025 року доступ до Facebook, Snapchat, TikTok та YouTube заборонено користувачам молодшим за 16 років. Однак результати австралійського експерименту виявилися неоднозначними, і місцеві влади зараз розглядають можливість посилення відповідальності за порушення заборони. Європейські влади, у свою чергу, продовжують заявляти про намір посилити захист дітей, але французький прецедент демонструє складність балансу між безпекою та правами людини.

Позиція технологічних гігантів

Власники найбільших платформ традиційно виступають проти повної заборони, стверджуючи, що вже застосовують заходи захисту неповнолітніх, включаючи перевірку віку та спеціальні підліткові режими. Тим не менш, там, де обмеження вступають у силу, компаніям доводиться адаптуватися до нових вимог законодавства. Рішення Конституційної ради Франції може стати важливим сигналом для інших країн ЄС, які розглядають подібні ініціативи, демонструючи, що безпека дітей не має досягатися ціною тотальної стежки.