Коли незнайомець тягне руку до чужої дитини, у матері миттєво вмикається інстинкт захисту. Але що відбувається, коли загроза приходить не зі зброєю, а з уроками, дитячими таборами, військовою формою та пропагандою? За даними Центру національного спротиву (ЦНС), на тимчасово окупованих територіях України Росія вибудувала системний конвеєр ідеологічного «перевиховання» неповнолітніх: сотні мільйонів рублів спрямовуються на те, щоб підготувати наступне покоління до служби в російських військах і стерти українську ідентичність.
Масштаб: цифри, які лякають
За оцінкою ЦНС, у Криму та Севастополі створено 874 відділення «Юнармії» — це близько 29 тисяч дітей. На окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей лише за 2024 рік програми центру «Воїн» пройшли не менше 1 290 дітей. Дослідники Йельської школи громадського здоров'я порахували понад 210 аналогічних локацій у Росії та на окупованих територіях. Для масштабу: 29 тисяч дітей — це приблизно стільки, скільки навчається у 50–60 середніх українських школах, тобто йдеться про ціле покоління, яке системно затягують у військово-ідеологічну підготовку.
Від букваря до окопу: як працює алгоритм
Затягування починається з найраннього віку. У дитсадках дітей прищеплюють до російської державної символіки — прапорів, гімну, військових свят, акцій до Дня перемоги та конкурсів малюнків про «героїв СВО»; їх одягають у військову форму, фотографують із військовими та формують сприйняття армії як природної частини життя. У школах, за словами головного редактора херсонського видання «Міст» Сергія Никітіна, у розклад впроваджують «Розмови про важливе», де дітям транslюють офіційну позицію Кремля щодо війни та історії, а російських військових запрошують на «уроки мужності» — саме в цей період неповнолітнім знайомлять зі зброєю та технікою. Дітей, які потрапили в систему, стимулюють поїздками, таборами, нагородами та «хорошою характеристикою», а батьків, які відмовляються віддавати дітей у русифіковані школи та милітарні організації, окупаційні адміністрації, за даними джерел РБК-Україна в правоохоронних органах, залякують штрафами, позбавленням батьківських прав і примусовим відібранням у дитячі будинки.
Гроші на війну: хто фінансує конвеєр
За інформацією, отриманою РБК-Україна від джерел у правоохоронних органах, Федеральне агентство з питань молоді РФ («Росмолодіж») в рамках конкурсу «Росмолодіж. Гранти» розподілило 878 млн рублів на підтримку підконтрольних вузів і ще 69 млн рублів — для некомерційних організацій. Серед грантоотримувачів названа окупаційна структура «Народна дружина ДНР», яка отримала 2,1 млн рублів на розвиток центру підготовки операторів безпілотників «АРМ». Таким чином, держава фінансує не лише пропагандистську роботу, а й прикладну військову підготовку молоді.
Міжнародний контекст і історичні паралелі
Незаконна депортація та переміщення українських дітей уже стали підставою для ордеру Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна. Однак фізичний вивіз неповнолітніх — лише частина проблеми: значна їхня частина залишається на окупованих територіях, де роками змінюється їхня свідомість. РБК-Україна проводить паралель з османською системою «девішірме», нацистською програмою «Лебенсборн» з німечення слов'янських дітей та сталінськими практиками НКВС з виховання «манкуртів» у спецдитячих будинках — у всіх випадках йшлося про цілеспрямоване стирає пам'яті та вирощування лояльного озброєного покоління.
Протиріччі дані
Наведені вище кількісні показники (874 відділення, 29 тисяч дітей, 1 290 учасників програм «Воїна» за 2024 рік, понад 210 локацій, а також суми грантів «Росмолодіжі») сформульовані українськими дослідницькими структурами — ЦНС та Йельською школою громадського здоров'я — і частково спираються на дані джерел у правоохоронних органах, які посилаються на РБК-Україна. Російські офіційні особи, у свою чергу, заперечують наявність системної милітаризації та кваліфікують «Юнармію» та аналогічні програми як добровільний патріотичний рух, а не як примусову підготовку до військової служби. У наданому матеріалі незалежна перехресна верифікація зазначених цифр за відкритими російськими базами грантів не представлена, тому конкретні суми та лічильники слід розглядати як дані однієї сторони конфлікту, тоді як сам факт існування програм військово-патріотичного виховання неповнолітніх на окупованих територіях підтверджується численними джерелами.