Прем'єр-міністр України Сергій Корєцький заявив, що альтернативного сценарію використання заморожених російських активів не існує, і що Київ разом із міжнародними партнерами зобов'язаний знайти рішення для їхнього залучення. Про це глава уряду сказав у рамках конференції YES Annual Meeting 2026, організованої Фондом Віктора Пінчука, повідомляє РБК-Україна. Заява прозвучала на тлі тривають внутрішньоєвропейських суперечок про те, як законно перетворити заморожені кошти на інструмент підтримки України.

Заява Корєцького: «ми вижили чи ні»

За словами Корєцького, єдиним критерієм ефективності будь-яких рішень, що приймаються під час війни, є результат — «ми вижили чи ні». Прем'єр наголосив, що на шляху до виживання, витривалості та досягнення миру в цій війні необхідно приймати, зокрема, непрості рішення, які Україна, за його словами, приймає щодня, і розраховує на таку ж реакцію від партнерів. «Немає сценарію „план Б“», — підсумував він, нагадавши, що міжнародні партнери вже п'ять років допомагають українським військовим утримувати фронт, а суспільству та економіці — витримати.

Механізм: від Euroclear до спільного інвестиційного фонду

Корєцький послався на ідею, яку, за його словами, вже озвучив міністр закордонних справ Бельгії: перенесення заморожених активів РФ до спеціального інвестиційного фонду. Такий механізм, за задумом, має розподілити відповідальність між країнами-членами ЄС і зняти тривоги окремих європейських лідерів, пов'язані з ризиками для суверенних активів. У Європейській комісії, як випливає з контексту обговорення, виважається, зокрема, варіант, за яким хранителем російських активів стає сам ЄС замість бельгійського Euroclear чи інших національних установ.

Позиція Бельгії та тиск усередині ЄС

Нагадаємо, що після повномасштабного вторгнення в Україну російські державні активи в ЄС були заморожені, і з того часу Київ намагається отримати до них доступ для використання у війні з РФ. Поки рішення ЄС щодо використання цих активів блокує Бельгія, проте низка країн ЄС чинить тиск на Брюссель, щоб знайти рішення на користь підтримки України. За даними Financial Times, чотири країни ЄС висунули Брюсселю вимогу використати заморожені активи в інтересах України.

Протиріччиві дані

У публічному просторі співіснують дві полярні рамки трактування одного й того самого питання. Сторона України та низки європейських партнерів розглядає заморожені кошти як законний ресурс, який необхідно залучити для ведення війни та відновлення, а сам механізм перенесення до спільного фонду описується як спосіб «розподілу відповідальності». Водночас, за повідомленнями Reuters, Росія вимагає від бельгійської фінансової компанії (Euroclear) 249 млрд доларів у зв'язку з замороженими активами, тобто кваліфікує їх утримання як предмет судового спору. Таким чином, одна й та сама ситуація — блокування активів в юрисдикції Бельгії — одночасно описується як інструмент військової підтримки України та як об'єкт позовних вимог Москви, а частина європейських медіа використовує у заголовках формулювання про «привласнення» коштів. Ці розбіжності в оцінках і цифрах відображають відсутність на даний момент єдиного юридично завереного рішення ЄС.

Контекст: п'ять років війни та питання «плану Б»

Виступ Корєцького вписується в ширший контекст: після п'яти років конфлікту питання доступу до заморожених активів стало одним із ключових у дискусії про те, як довести підтримку України «до логічного, позитивного результату». Прем'єр прямо заявив, що зі замороженими активами «має бути чітке налаштування знайти рішення — так чи інакше», фактично виключивши можливість відкласти питання. Таким чином, заява на конференції YES Annual Meeting 2026 фіксує позицію Києва: без рішення щодо активів і без готовності партнерів приймати «непрості рішення» альтернативного сценарію, за словами прем'єра, не існує.