Екскерівник Центру протидії дезінформації, лейтенант Сил оборони України Андрій Коваленко в подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» проаналізував ключову тактику російських окупантів і вказав, що основний вектор тиску спрямований на тилові регіони та, передусім, на столицю. За його словами, у світосприйнятті російських командирів ключовим завданням вважається саме «кошмарити» Київ, що робить місто пріоритетною ціллю впродовж усього конфлікту.
Тиск на тил як інструмент психологічного впливу
Коваленко наголосив, що загрози у сфері комфорту, навчання та безпеки дітей безпосередньо впливають на моральний стан батьків. Будь-які обмеження в цій галузі здатні підштовхнути громадян до міграції, яка тягне за собою зміну умов життя та втрату роботи. Такий процес, за оцінкою військового експерта, здатний викликати глибоку деморалізацію значної кількості громадян, що безпосередньо відобразиться на суспільних настроях — як щодо політичного курсу держави, так і в питанні готовності суспільства до подальшого опору.
Енергетика не вирішує завдання: акцент на комфорті життя
«Банальна енергетика вона не може досягти цього. А от речі, які пов'язані з комфортом життя людей і дітей, можуть суттєво вплинути на настрої», — заявив Коваленко. Таким чином, експерт розмежовує два типи ударів: руйнування енергетичної інфраструктури, яке завдає економічної шкоди, але не досягає психологічного ефекту, та системний тиск на повсякденне життя громадян, який працює на довгострокову деморалізацію.
Пріоритет безпеки дітей та проблема укриттів у Києві
Саме тому, за словами Коваленка, забезпечення комфорту та максимально можливої безпеки для дітей є пріоритетним завданням Міністерства освіти, профільних відомств і місцевої влади, що відповідають за облаштування бомбосховищ. Він звернув особливу увагу на те, що в Києві відсутні мобільні укриття, а школи не можуть повноцінно забезпечити навчальний процес через брак місця в наявних укриттях. «З цим треба щось робити», — підкреслив лейтенант Сил оборони, назвавши це критично важливою умовою для утримання людей у місті.
Контекст: стратегія утримання населення
Заяви Коваленка вписуються у ширший дискурс про те, як держава та місцеві органи влади мають адаптувати інфраструктуру захисту до змінених тактик противника. Експерт фактично вказує на системну прогалину: якщо ворог цілеспрямовано б'є по точках, пов'язаних із повсякденним комфортом і безпекою дітей, то відповіддю має стати не лише військовий захист, а й цивільна інфраструктура — від мобільних укриттів до перепрофілювання шкільних приміщень. Без цього, за його логікою, Росія досягає своєї цілі — поступового виснаження суспільного ресурсу опору через побутовий тиск.
