За даними західних розвідувальних джерел, на які посилається The Telegraph, Росія розпочала нову хвилю саботажу на європейських підприємствах, що виробляють озброєння. Атаки здійснюються за умови правдоподібного заперечення: Кремль, за словами представників розвідки, вербує членів місцевих злочинних угруповань, щоб ті саботували виробників оборонної продукції. Метою кампанії, як стверджують джерела, є перевірка рішучості НАТО з ретельним розрахунком тактики: інциденти вибудовуються так, щоб не призвести до застосування статті 5 — пункту про взаємну оборону альянсу.

Підпал Milrem Robotics і затримання в Латвії

Найсвіжішим епізодом стала ніч на 15 серпня, коли в Таллінні підпалили будівлю фірми Milrem Robotics — постачальника безпілотної наземної техніки для Збройних Сил України. Цього тижня Латвія затримала трьох своїх громадян під підозрою у підпалі цього естонського виробника дронів. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що слідчі з'ясовують, чи був інцидент актом саботажу і чи мала до нього стосунок Росія. За оцінкою Талліна, підпал вписується в ширшу схему ударів по військовим ланцюгам постачання України на території НАТО.

«Гібридна війна» та географія інцидентів

Як повідомив чиновник НАТО, у останні роки Росія прискорила кампанії з дестабілізації проти союзників, використовуючи кібератаки, спроби вбивств та акти саботажу. Ця «гібридна війна», за його словами, спрямована на ескалацію напруженості між самими союзниками та на стримування підтримки України. Лише в поточному місяці вибухи сталися на великих заводах зі зброєю в Італії та Болгарії, а раніше цього року подібні інциденти зафіксували на заводах у Чехії та Литві, які працювали на Україну.

Як влаштована схема: посередники та криптовалюта

Росія, за даними джерел, рідко залишає докази, що дозволяють безпосередньо приписати напад Москві. Глава Служби державної безпеки Латвії Нормундс Мєжвітс відзначив, що офіцери ГРУ не їдуть у країну-мішень, а залишаються в Росії. Вони культивують джерела в злочинних угрупованнях, які виступають посередниками та спілкуються через месенджери, на кшталт Telegram. Саме ці посередники роздають завдання новачкам, яким платять у криптовалюті і які часто так і не дізнаються, що фактично працюють на росіян. Прихований характер атак розглядається як навмисна спроба посіяти розбрат серед союзників.

Суперечливі дані

Версії сторін щодо причетності Росії помітно розходяться. З одного боку, естонські влади вже підозрюють російський слід у підпалі об'єкта Milrem Robotics, а розвідувальні джерела прямо пов'язують серію інцидентів із Кремлем. З іншого боку, італійські та болгарські чиновники намагалися зменшити можливу причетність Росії до вибухів на своїх заводах зі зброєю. Це розходження відображає ширший розкол усередині альянсу: східні члени — Польща та країни Балтії — набагато гучніше говорять про агресію Росії, тоді як країни західніше, такі як Італія та Німеччина, часто не хочуть приписувати інциденти Москві через страх ескалації. Як пише The Telegraph, саме цей розкол між союзниками Кремль і прагне поглибити.

Реакція Талліна

Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал наголосив, що спроби налякати Естонію або змусити її припинити підтримку України не увінчаються успіхом. Таким чином, попри навмисну анонімність атак і відсутність прямих доказів, східні країни НАТО заявляють про готовність продовжувати підтримку Києва, не піддаючись на тактику стримування.