У вересні суд у Ярославлі засудив чоловіка середнього віку до чотирнадцяти років позбавлення волі. Підставою стало те, що він фотографував надгробки російських військових, які загинули під час війни в Україні. За даними видання, це один із найсуворіших вироків у серії справ, які в останні місяці розглядаються в закритому режимі по всій країні. Справа стала частиною ширшої практики, в якій держава припиняє будь-які незалежні спроби зафіксувати та підрахувати втрати на фронті.
Кладовища під контролем спецслужб
В останні місяці російська влада публічно попереджає, що за фотографування військових могил загрожує покарання аж до довічного ув'язнення. На кладовищах, за повідомленнями журналістів, чергують співробітники Федеральної служби безпеки. З літа поточного року по всій Росії, як зазначають кореспонденти, вже заарештовані десятки людей, які знімали надгробки. У закритих процесах офіційне звинувачення зазвичай формулюється як державна зрада — «співпраця з українськими спецслужбами», хоча публічно деталі цих справ не розкриваються.
Цифри, що не сходяться
Оскільки Москва наполегливо мовчить про реальні втрати на полі бою, незалежні журналісти та активісти рахують загиблих за фотографіями могил і відкритими джерелами. Видання «Медіазона» спільно з російською службою BBC веде базу даних Russia 200, у якій зібрані імена майже 283 тисяч загиблих солдатів і відомості про обставини їхньої смерті; спираючись на публікації в соцмережах і повідомлення місцевих медіа, редакція визнає, що ресурсів для документування кожного загиблого у неї немає. Інші організації називають істотно більші цифри: за даними Міністерства закордонних справ Великої Британії та нідерландської розвідки, втрати Росії перевищують пів мільйона солдатів, а президент України Володимир Зеленський у липні заявив про 700 тисяч загиблих росіян. Для порівняння, у вересні 2022 року, через пів року після початку повномасштабного вторгнення, міністр оборони Сергій Шойгу назвав цифру в 5937 загиблих, після чого офіційних повідомлень про втрати практично не надходило.
Від Афганістану до «спецоперації»
Навіть найскромніші оцінки втрат Росії значно перевищують втрати СРСР в Афганістані, де війна тривала майже десять років, починаючи з 1979 року. Як пишуть ЗМІ, і тоді Кремль намагався приховати справжню ціну конфлікту: родичів змушували проводити похорони вночі, на надгробках забороняли вказувати місце загибелі, а пізніше дозволене формулювання «героїчно загиблий під час виконання міжнародного обов'язку» так і не замінило заборону на слова «загинув в Афганістані». Схожа логіка, за спостереженнями експертів, відтворюється і зараз: коли затяжний конфлікт став очевидним, Москва послідовно закривала кожен новий канал, яким користувалися ті, хто документував втрати. У квітні 2024 року офіційний представник Кремля нагадав, що відомості про втрати є «державною таємницею» і їхнє розкриття — «виключна прерогатива Міністерства оборони», а пізніше того ж року Росстат закрив доступ до даних про надмірну смертність, які були відкриті з 1990-х років.
Що кажуть дослідники
«Все більше могил — це, ймовірно, те, що дуже турбує владу, адже це нагадує їй про провал путінської війни. Загинуло надто багато людей», — заявив Ян Берендс із німецького Центру сучасної історії імені Лейбніца. Джефф Джонс, професор історії Університету Північної Кароліни, проводить паралель з афганською війною, згадуючи, як родичів змушували приховувати факт загибелі на фронті. За даними Генерального штабу ЗСУ, 1 листопада російська армія за добу втратила 2500 військових — найбільший добовий показник з початку повномасштабного вторгнення, що лише підсилює контраст між незалежними підрахунками та офіційним мовчанням Москви.
