---
title: "Криза на дні: чому зупинка морського коридору у 2026 році небезпечніша для металургії, ніж на початку війни"
description: "Металургія України на межі колапсу: зупинка морського коридору у 2026 році небезпечніша, ніж у 2022-му. Експерти прогнозують щомісячні збитки у $200 млн та ризик незворотної зупинки заводів через атаки на порти та квоти ЄС. 📉🚢🏭"
date: 2026-08-04T09:48:01.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/kriza-na-dni-chomu-zupynka-morskoho-korydoru-u-2026-roci-nebezpechnisha-dlya-metallurhii-nizh-na-pochatku-viyny
tags: [andrey-tarasenko, gmk-center, ukraine-steel, black-sea-corridor, golden-leo]
publisher: "XAB.info"
---

# Криза на дні: чому зупинка морського коридору у 2026 році небезпечніша для металургії, ніж на початку війни

![Молодий чоловік у діловому костюмі з мікрофоном на тлі дерев'яної панелі — експерт обговорює ризики зупинки морського коридору для металургії у 2026 році](https://xab.info/media/2026/08/04/krizis-na-dne-pochemu-ostanovka-morskogo-koridora-v-2026-godu-opasnee-dlya-metallurgii-chem-v-nachale-voyny/krizis-na-dne-pochemu-ostanovka-morskogo-koridora-v-2026-godu-opasnee-dlya-metallurgii-chem-v-nachale-voyny-1.webp)

Українська металургія зіткнулася з загрозою, яка, на думку експертів, може виявитися руйнівнішою, ніж у перший рік повномасштабної війни. Зупинка морського коридору у поточному році створила для галузі безпрецедентні ризики, які можуть призвести до незворотних втрат виробничих потужностей.

Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко попереджає: без термінових рішень щодо відновлення експорту та зниження внутрішнього тиску частина підприємств неминуче перейде у простої. Ситуацію ускладнює те, що альтернативні маршрути та ринки збуту у 2026 році виявилися суттєво звуженими.

### Втрата головної опори експорту

Морський коридор залишається критично важливим каналом для виживання галузі. Статистика першого півріччя 2026 року красномовна: через нього пройшло близько 50% експорту сталі, 95% чавуну та половина поставок залізної руди. Різка зупинка судноплавства виводить цю опору з ладу практично миттєво.

На відміну від 2022 року, коли Європейський Союз компенсував логістичний колапс скасуванням торговельних бар'єрів, зараз ситуація інша. У 2026 році набули чинності нові імпортні квоти. За розрахунками GMK Center, вони можуть скоротити поставки української сталі до ЄС на 60% порівняно з попереднім роком.

### Економічна пастка сухопутних маршрутів

Галузь втрачає можливість експортувати морем сталеві напівфабрикати. У першому півріччі їхні поставки склали близько 520 тисяч тонн. Перевезення такої продукції сушею економічно недоцільне через низьку маржинальність та витрати, пов'язані з механізмом CBAM (кордонного вуглецевого регулювання).

Найбільш вразливим виявився гірничодобувний сектор. Зниження світових цін на руду зробило експорт через європейські порти збитковим. Аналітики прогнозують, що виробництво в цьому сегменті може скоротитися на 35% порівняно з рівнем початку року, а частину потужностей доведеться вивести у простої.

### Зростання витрат та загроза імпорту

Закриття морських шляхів б'є і по імпорту сировини. Після втрати Покровської вугільної групи заводи залежать від поставок вугілля зі США та Австралії. Доставка через європейські порти та залізницю може коштувати вдвічі дорожче, що підвищить кінцеву вартість продукції приблизно на 15%.

Прямі збитки металургії через скорочення експорту оцінюються у 150–200 млн доларів щомісяця. Ця цифра не враховує здорожчання сировини та ризики повної зупинки виробництв. Крім того, на внутрішньому ринку може виникнути дефіцит видів прокату, які Україна не виробляє самостійно, але імпортує через порти.

### Причина кризи: атаки на порти

Фактором, що фактично зупинив судноплавство, стали цілеспрямовані атаки РФ по портах Великої Одеси. Ключовою подією стала атака 19 липня на балкер *Golden Leo* під прапором Гвінеї-Бісау. Внаслідок інциденту загинули 9 іноземних моряків та український лоцман, а судно затонуло. Під загрозою опинилося понад 60% українського експорту.

Експерти підкреслюють: до проблем логістики додалися квоти ЄС, підвищення залізничних тарифів та вартість електроенергії. Без швидкого втручання держави криза загрожує довгостроковим скороченням виробництва та втратою промислових активів.