19 серпня 2026 року російський ринок автомобільних мастильних матеріалів зіткнувся з безпрецедентним кризисом. Причиною стала не лише загальна економічна нестабільність, але й прямі наслідки ударів українських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) по стратегічно важливих об'єктах нафтопереробної промисловості. Колосальні стовпи чорного диму, що піднімаються над промисловими зонами, стали символом руйнування логістичних ланцюжків та виробництва, що негайно відобразилося на полицях магазинів та в гаманцях автовласників.

Ефект доміно: від вибухів на НПЗ до порожніх полиць

Ситуація на ринку мастильних матеріалів розвивається за сценарієм «ефекту доміно». Удари по нафтопереробних заводах (НПЗ) призвели до їх примусової зупинки та непланових ремонтів. Це не лише скоротило випуск палива, але й паралізувало виробництво базових мастил, які є основою для мастильних матеріалів. Експерти відзначають, що ринок зіткнувся з подвійним ударом: фізичним руйнуванням потужностей та дефіцитом імпортних присадок, необхідних для створення якісних мастил.

Володимир Андрєєв, керівник сервісного напрямку автомобільного маркетплейсу Fresh, описує ситуацію як стрімко погіршуючуся. На його думку, за останні два місяці ціни на мастила зросли в 1,5–2 рази. Терміни постачання, які раніше становили два дні, розтягнулися до двох тижнів. «Окремих позицій ходових мастил взагалі немає — ми купуємо у посередників те, що виробники встигли відвантажити раніше», — констатує експерт, відзначаючи, що сервіси змушені працювати в режимі виживання, закуповуючи залишки на вторинному ринку.

Ціновий шок та дефіцит асортименту

Зростання цін стало системним явищем. Тетяна Овчиннікова, директор мережі автосервісів Fit Service, повідомляє, що з початку 2026 року автомобільні мастила вже подорожчали на 15–20%. При цьому прогнози на найближче майбутнє виглядають песимістично: ціни на окремі продукти можуть зрости ще на 40%. Дефіцит стосується не лише моторних мастил, але й інших видів автохімії, зокрема охолоджувальних рідин, виробництво яких також страждає від нестачі сировини.

Парадоксально, але кризис погіршується самим якістю палива. Через дефіцит якісного бензину в Росії почали використовувати паливо зниженого екологічного класу. Це вимагає від автовласників більш частого заміни моторних мастил, що, у свою чергу, стимулює попит на фоні його фізичної відсутності. Таким чином, формується замкнене коло: погане паливо зношує двигуни швидше, вимагаючи більше мастил, яких немає в продажу.

Протирічливі дані

У оцінці масштабів руйнувань та причин дефіциту існують розбіжності у версіях. Згідно з даними незалежних спостерігачів та звітами західних ЗМІ, за останні місяці удари дронів вивели з ладу до 40% нафтопереробних потужностей країни, що призвело до того, що приблизно третина росіян зіткнулася з дефіцитом палива. Однак російські офіційні джерела часто применшують масштаб збитків, називаючи інциденти «локальними пожежами» та стверджуючи, що переробка працює в штатному режимі. Попри це, фактичне зростання цін та порожні полиці в регіонах підтверджують версію про системний кризис, викликаний фізичним пошкодженням інфраструктури.

Регіональний контроль та соціальна напруга

Ситуація з дефіцитом палива та мастил призвела до втручання регіональних властей. Щонайменше, у 10 регіонах місцеві адміністрації посилили контроль за продажем бензину на заправках, вводячи обмеження на обсяг відпусканого палива на один автомобіль. Це свідчить про те, що проблема вийшла за межі суто ринкових механізмів і набула соціального характеру. У умовах, коли навіть базові потреби автовласників не можуть бути задоволені, зростає соціальна напруга та недовіра до здатності держави забезпечити стабільність у критично важливих секторах економіки.