Корпоративний сектор Росії зіткнувся з безпрецедентним обсягом фінансових проблем. За даними Служби зовнішньої розвідки України (СЗР), що базуються на матеріалах Центрального банку РФ, російські компанії накопичили понад 117,5 мільярда доларів простроченої дебіторської заборгованості. До кінця лютого поточного року частка проблемних платежів досягла 6,7%, що еквівалентно приблизно 3,8% від валового внутрішнього продукту країни.

Криза в «опорах» економіки

Найгостріша ситуація склалася в галузях, які традиційно вважаються фундаментом російської економіки та основою її військової потужності. У видобувній промисловості частка прострочених платежів перевищила 8%. У переробній промисловості та торгівлі цей показник наблизився до 7%. Розвідка відзначає іронічний контраст: саме ті сектори, які владі позиціонують як гаранті стійкості, генерують найбільший обсяг неплатежів.

Попри ці тривожні цифри, Центробанк РФ продовжує заспокоювати ринки, заявляючи про відсутність системних ризиків для фінансової стабільності. Однак регулятор змушений визнати погіршення фінансових показників корпоративного сектора в цілому.

Тіньова економіка та міжкорпоративні позики

СЗР звертає увагу на небезпечний тренд: значна частина неплатежів формується поза банківською системою. Російські компанії все частіше вдаються до відстрочок платежів одне перед одним, фактично замінюючи банківське кредитування міжкорпоративними позиками.

Цей механізм дозволяє підтримувати видимість ділової активності, але лише відкладає вирішення накопичених проблем. Наслідки такої стратегії вже проявляються:

  • Підприємства стають залежними від дорогого короткострокового фінансування.
  • Скорочуються інвестиційні програми.
  • Фінансовий тиск перекладається на постачальників та підрядників.

Канібалізація ринку

У розвідці підкреслюють, що найбільш вразливими в цій ситуації залишаються малі та середні підприємства. Зростання частки проблемних боргів підвищує ризики банкрутств та поглинань зі сторони великих гравців. Експерти СЗР резюмують ситуацію фразою: «Корпоративна Росія повільно канібалізує сама себе».

Розрив між реальністю та риторикою

Факти підтверджують погіршення макроекономічної картини. Економіка Росії скоротилася на 0,3% за підсумками першого кварталу 2026 року, а економіка Білорусі — на 0,4%. Обидві країни входили в рік з оптимістичними прогнозами зростання, однак підсумок виявився протилежним.

Ці дані вступають у явну суперечність із заявами глави Кремля Володимира Путіна, зробленими на Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Тоді як офіційні особи демонструють оптимізм, реальні показники вказують на глибоку кризу ліквідності та структурні проблеми в російській економіці.