У тимчасово окупованому Криму наростає дефіцит прісної води, причому ключовою причиною, за даними Головного управління розвідки Міноборони України, стало заморожування будівництва нових водосховищ з боку окупаційної адміністрації. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на розвідвідомство. Проблема зачіпає передусім гірські курортні міста — Ялту та Алушту, — де водопостачання і без того перебувало під постійним тиском через сезонне зростання навантаження на інфраструктуру.

Два водосховища, які так і не з'явилися

Раніше окупаційна влада планувала вирішити проблему водопостачання за рахунок двох великих штучних водосховищ гірського типу. Сонячногірське мало забезпечити запас у 8,6 млн кубометрів, Мартівське — 6,5 млн кубометрів. Однак, за інформацією ГУР, жодне з них не введене в стрій. Значна частина виділених коштів, за оцінкою розвідки, була розкрадена: за останні два роки кошторис Сонячногірського водосховища зріс у рази і тепер оцінюється в кілька десятків мільярдів рублів. Підготовка до будівництва Мартівського об'єкта постійно затримувалася через прорахунки в оцінці геологічної стабільності схилів — виник високий ризик зсувів при заповненні чаші водою. На момент підготовки звіту окупанти встигли лише вирубити ліс і провести початкові земляні роботи.

Бюджетне урізання та перерозподіл ресурсів

У ГУР пояснюють заморожування проєктів значним дефіцитом бюджету через скорочення фінансування так званих «федеральних програм» з боку Москви, а також масштабною корупцією в окупаційних адміністраціях. Розвідка наголошує, що Росія спрямовує дедалі більшу кількість ресурсів на ведення війни проти України, тому системно урізає витрати на утримання тимчасово окупованих територій. Станом на кінець жовтня 2026 року витрати на програму соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя склали 88 млрд рублів. Це на 3,7% менше від запланованого на поточний рік (91,4 млрд) і на 22% менше, ніж було витрачено торік (112,9 млрд). На 2027–2029 роки Москва вже закладає подальше скорочення цих витрат.

Безсистемне викачування води та екологічні наслідки

Через відсутність нових проєктів окупаційна влада продовжує масово і безсистемно викачувати воду з підземних свердловин. За даними ГУР, це призводить до мінералізації водоносних горизонтів і завдає шкоди екології півострова. Водночас інфраструктура — канали, насосні станції та старі водосховища — частково зруйнована і перебуває в критичному стані. Досі не добудовано тракт подачі води з Ніжинського, Новогригорівського та Просторненського підземних водозаборів до Феодосії та Керчі, що робить водопостачання цих міст вразливим до будь-яких збоїв.

Криза на тлі системного погіршення інфраструктури

Водна проблема не існує у вакуумі: ситуація з критичною інфраструктурою на тимчасово окупованому півострові погіршується одразу за кількома напрямками. На початку листопада 2026 року Севастополь опинився за крок від енергетичного колапсу — через дефіцит потужностей окупаційна влада запровадила жорсткі обмеження електропостачання, за яких не діють навіть звичні графіки «2 через 6». Масові відключення електрики зафіксовані в інших містах і селах Криму. Крім того, у ніч на 17 листопада Кримський міст зазнав масованої атаки України: одна з арок разом з автомобільною частиною впала у воду, повністю заблокувавши судноплавство у Керченській протоці та ускладнивши логістику півострова з країною-агресором.