Центральне розвідувальне управління США було обізнане про плани диверсії на російських газопроводах 'Північний потік' із моменту їх зародження у 2019 році. Згідно з розслідуванням журналістів Олівера Шрема та Ульріха Тіле, викладеним у їхній новій книзі 'Вибух', американська спецслужба навіть розглядала можливість виділення фінансової підтримки для реалізації цієї масштабної операції. Ці матеріали проливають світло на закулісні маневри розвідувальних структур напередодні та під час активної фази конфлікту, демонструючи високий ступінь поінформованості західних партнерів Києва.

Роль українських ініціаторів та позиція Зеленського

Автори розслідування стверджують, що безпосередня організація та виконання підриву здійснювалися групою громадян України, які діяли автономно. Примітно, що ці особи перебували у жорсткій опозиції до чинного президента України Володимира Зеленського і мали з його адміністрацією давні конфлікти, що почалися задовго до повномасштабного вторгнення 2022 року. За словами Олівера Шрема, сама думка про те, що Зеленський міг віддати подібний наказ людям, які є відверто ворожими до його уряду, виглядає вкрай неправдоподібно. Організатори операції не приховують своєї причетності і навіть відкрито пишаються зробленим, позиціонуючи себе як незалежних гравців.

Поінформованість командування та зміна позиції ЦРУ

У матеріалах книги також стверджується, що про плани проведення диверсії був обізнаний тодішній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, який нібито дав свою згоду на проведення акції. Спочатку місцеві співробітники ЦРУ, які підтримували щільні контакти з українськими колегами ще з 2014 року, не мали принципових заперечень проти диверсії. Ситуація кардинально змінилася після того, як про підготовлювану операцію стало відомо військовій розвідці Нідерландів. Побоюючись витоку інформації та викриття своїх тісних контактів з виконавцями, керівництво ЦРУ вирішило дистанціюватися від проекту та відмовилося від прямого фінансування.

Суперечливі дані

Варто зазначити, що навколо справи про підрив 'Північних потоків' циркулює безліч суперечливих версій, а офіційні особи та судові інстанції різних країн досі не дійшли єдиної думки щодо остаточного кола замовників і бенефіціарів. У той час як журналістські розслідування вказують на автономні групи українських громадян та обізнаність високопоставлених військових чинів, слідчі органи ФРН продовжують власний розгляд, стикаючись зі спробами захисту знайти процесуальні лазівки. Крім того, паралельно в експертному середовищі з'являються повідомлення про можливі дипломатичні зондажі між США та Росією щодо потенційного майбутнього відновлення інфраструктури газопроводів, що додає ситуації додаткового геополітичного контексту.