Спецпосланець президента США Джаред Кушнер у публікації в соцмережі X повідомив, що американська сторона зосереджена на організації прямих контактів між Москвою та європейськими партнерами, а також на підготовці порядку денного наступного раунду тристоронніх переговорів щодо врегулювання конфлікту. За його словами, після серії тристоронніх зустрічей та окремих розмов з Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським він та його колега Стів Віткофф продовжують тісні консультації з Росією, Україною та європейськими країнами. Кушнер наголосив, що під час обговорень з'явилися нові ідеї, частина з яких, за його оцінкою, може безпосередньо призвести до проривів, а інші стануть основою для нових пропозицій, здатних зблизити позиції сторін.

Компроміси замість максималізму

Кушнер прямо визнав, що в медіапросторі з'являлися повідомлення про максималістські позиції обох сторін і жорстку політичну риторику. При цьому він заявив, що «у приватних обговореннях обидві сторони розуміють, що для завершення цієї війни знадобляться практичні компроміси». Спецпосланець також підкреслив, що команда США і надалі дотримуватиметься конфіденційності, необхідної для ведення таких чутливих переговорів. РБК-Україна, посилаючись на публікацію Кушнера, зазначає, що йдеться про поточний етап дипломатичного процесу, у якому Вашингтон виступає в ролі координатора між Москвою, Києвом і європейськими столицями.

Зеленський: питання Донбасу та членства в НАТО вперше поставлене напряму

Президент України Володимир Зеленський напередодні також прокоментував перебіг переговорів. За його словами, американська сторона вперше напряму запитала Київ, чи погодиться Україна вийти з Донбасу в обмін на членство в НАТО. Зеленський нагадав, що Україна не віддає свої землі, і розповів, що Київ спільно з партнерами готує цілісний пакет безпеки, який має включати гарантії з боку НАТО та Європейського союзу, створення сильної армії, а також план відновлення з чітко визначеними джерелами фінансування. Окрім того, глава української держави повідомив про підготовку масштабного обміну полоненими у форматі «понад тисячу на понад тисячу».

Москва висуває власні умови щодо безпеки Європи

На тлі американських і українських заяв російська сторона висуває власні вимоги, що стосуються архітектури безпеки в Європі. За даними ЗМІ, Росія знову вимагає, щоб НАТО відвело свої війська на позиції 1997 року. Видання Bild, своєю чергою, повідомляло, що Кремль наполягає на виході Фінляндії з Альянсу та відмові від військових баз у країнах Балтії. Проте прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков спростував цю інформацію, заявивши, що подібні умови не висувалися. Таким чином, навколо точного змісту російських вимог щодо безпеки Європи зберігається інформаційна розбіжність.

Контекст: багаторівнева дипломатія

Заяви Кушнера і Зеленського фіксують перехід переговорного процесу від формальних раундів до більш гнучкої моделі взаємодії, у якій паралельно ведуться прямі двосторонні лінії — між Москвою та Європою, між Вашингтоном і Києвом, між Вашингтоном і Москвою. Згадка «нових ідей», які «вивчаються», вказує на те, що в робочому порядку обговорюються конкретні формулювання майбутніх пропозицій, хоча їхній зміст на цей момент не розкривається. Конфіденційність, на яку посилається Кушнер, традиційно притаманна чутливим дипломатичним трекам, де публічна риторика і реальні переговорні позиції можуть суттєво розходитися.