Сучасна повітряна війна вимагає не просто потужних засобів придушення, а глибокого розуміння технологій противника. У умовах, коли безпілотники стають все складнішими, методи радіоелектронної боротьби (РЕБ) еволюціонують від простого «глушіння» до точкових кібератак. Про те, як саме працюють сучасні системи захисту і чому деякі дрони неможливо зупинити традиційними методами, розповів CEO компанії Kvertus Ярослав Філімонов у інтерв'ю РБК-Україна.
Дві стратегії: аналогові методи та смарт-технології
За словами експерта, усі способи впливу на безпілотні літальні апарати (БПЛА) можна умовно поділити на два напрямки: аналогові технології та смарт-технології. Перший напрямок залишається актуальним для фронтової зони. Аналогові засоби РЕБ ефективно перекривають фіксовані частоти, на яких працюють багато простих дронів.
Однак із розвитком технологій противник переходить на більш складні схеми зв'язку. Тут у гру вступають смарт-РЕБ. Ці системи впливають не на сам дрон, а на канали зв'язку: канали передачі даних та канали з'єднання зі супутником. Процес починається з радіорозвідки, яка виявляє частоти, що використовуються дроном, після чого засоби РЕБ ефективно знешкоджують загрозу на цих частотах.
Проблема супутникових «Шахедів» та CRPA-антен
Особливу складність становлять дрони, які орієнтуються виключно на супутникові сигнали, такі як іранські «Шахеди». На борту таких апаратів, у верхній частині, встановлена потужна CRPA-антена. Сучасні версії цих антен вже є 16-канальними.
Ярослав Філімонов зазначає, що конструктивно ці антени зроблені настільки вдало, що заглушити їх із землі традиційними методами практично неможливо. Вони захищені від наземних перешкод, і зв'язок між дроном і супутником залишається стабільним навіть при активному впливі звичайних засобів РЕБ.
Кібератака замість глушіння
Для боротьби з такими захищеними системами інженери Kvertus розробили рішення, яке можна назвати кібератакою на антену. Замість того, щоб намагатися придушити сигнал шумом, система робить неможливою роботу самої антени. В результаті дрон локаційно губиться: він більше не бачить супутників і не може визначити своє місцезнаходження.
Крім того, якщо вдається вплинути на mesh-мережу (ячеїсту мережу зв'язку), дрони втрачають контакт з оператором. У цьому випадку БПЛА переходять у аварійний режим. Вони можуть просто падати, намагатися приземлитися або йти на велике коло, «малюючи» вісімки в небі в очікуванні відновлення зв'язку.
Час — головний ресурс
Головне завдання сучасних систем РЕБ — не обов'язково збити дрон одразу, а виграти час. Як пояснив Філімонов, виявлення загрози має дати мобільним вогневим групам або операторам дронів-перехоплювачів можливість фізично знешкодити ворожий апарат. Чим раніше система моніторингу виявляє дрон, тим вищі шанси на успішний перехоп. Саме тому критично важливо розгалужувати систему виявлення, створюючи щільну мережу моніторингу повітряного простору.
Відповідний хід противника
Поки Україна вдосконалює засоби захисту, Росія продовжує модернізувати свої дрони. З'явилися повідомлення про те, що «Шахеди» почали виконувати маневри при наближенні українських перехоплювачів. Також у мережі зафіксовані ознаки того, що російські безпілотники «Гербер» отримали більш сучасні антени, що може свідчити про розширення виробництва систем, стійких до перешкод. Це підтверджує, що гонка озброєнь у сфері РЕБ та БПЛА лише набирає обертів.
