У Києві назріває серйозний адміністративний та енергетичний кризис. Столиця України досі не має затвердженого на державному рівні комплексного плану стійкості на надходячу зиму. Про це під час засідання Координаційного центру з реалізації планів стійкості регіонів заявив віце-прем'єр-міністр з питань відбудови, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
Ситуація ускладнюється тим, що у березні Рада національної безпеки і оборони (РНБО) затвердила аналогічні стратегії для всіх територіальних громад країни, виключивши зі списку столицю. Попри те, що Київ розробив і прийняв власний план на сесії міської ради та розпочав його впровадження, питання державного фінансування реалізації цих заходів залишається відкритим.
Вимога документального формату
Олексій Кулеба підкреслив, що поточна робота над планом має бути переведена у чіткий документальний формат. За словами міністра, недостатньо просто мати наміри; необхідні реальні графіки виконання, визначені відповідальні особи, підписані рішення та система постійного контролю за результатами.
«Серйозні зауваження стосувалися Києва. Столиця досі не має затвердженого комплексного плану стійкості», — підсумував віце-прем'єр, вказуючи на необхідність термінового усунення цього прогалини.
Фінансування та пріоритети
Позитивним моментом стало рішення Верховної Ради спрямувати додатково 40 млрд гривень на реалізацію планів стійкості. Кулеба подякував народним депутатам за це рішення. Зараз спільно з обласними військовими адміністраціями відпрацьовується порядок використання цих коштів та визначається пріоритетність робіт.
Під час засідання також було представлено узагальнений індекс стійкості регіонів — інструмент, що дозволяє об'єктивно оцінювати стан виконання заходів у кожній області. Цей механізм покликаний забезпечити прозорість та ефективність розподілу ресурсів.
Що входить у план Києва
Розроблений містом план передбачає масштабні заходи щодо захисту критичної інфраструктури. Зокрема, йдеться про захист 57 об'єктів, а також встановлення понад 200 МВт додаткової генерації. Ці потужності необхідні для забезпечення безперебійної роботи систем тепло- та водопостачання, водовідведення та інших ключових об'єктів до кінця року.
Однак існує й проблемна зона. Напрям розвитку розподіленого теплопостачання потребує доопрацювання. Розробникам доручили завершити роботу над цією частиною плану до початку квітня 2026 року, що може створити ризики для енергетичної безпеки столиці в найближчому майбутньому.