Після масованого обстрілу 3 листопада 2026 року, внаслідок якого три теплоелектростанції припинили генерацію електроенергії, Київ опинився у найбільш складній ситуації з електропостачанням серед усіх міст України, розташованих поза прифронтовою зоною. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв'ю РБК-Україна оцінив поточний стан енергосистеми як «непростий, але абсолютно контрольований», проте підкреслив, що саме столичні високовольтні мережі зараз відчувають найбільший тиск з боку російських ударів.

Генерація встояла, але мережі під постійним вогнем

За словами Харченка, попри пошкодження трьох ТЕС, загальна генераційна здатність енергосистеми залишається достатньою. «З точки зору загальної генераційної здатності ситуація краща, ніж ситуація з високовольтними мережами, які, на жаль, зараз значно страждають і перебувають під постійними ударами», — зазначив експерт. Саме високовольтні магістралі, керовані «Укренерго», що транспортують електроенергію до Києва, стали основним об'єктом російського тиску. Це означає, що проблема не у нестачі виробленої електрики, а в неможливості її безперешкодно доставити до споживачів столиці.

Головний виклик: ремонт під прицілом дронів

Ключовим фактором, що ускладнює відновлення, Харченко назвав систематичні атаки на ремонтні бригади. «Вони, по суті, блокують ремонтні роботи, постійно тримаючи під атаками ключові високовольтні мережі… Бригади просто не можуть вийти в роботу, бо постійно дрони висять над об'єктами, тим часом просто кружляють демонстративно, а зрозуміло, що ніхто не виведе людей під удар», — пояснив експерт. За його оцінкою, саме протиповітряна оборона є єдиним інструментом, здатним розблокувати ремонт: якщо ППО забезпечить безпеку ремонтних бригад між масовими обстрілами, «буквально протягом тижня кияни відчують дуже суттєве покращення ситуації». При цьому Харченко визнає, що зупинити балістичні ракети існуючими засобами неможливо, проте дрони, що створюють постійну загрозу для персоналу, мають бути нейтралізовані.

Найгірший сценарій: від чотирьох до дванадцяти годин без світла

Відповідаючи на питання про граничні обмеження, експерт припустив, що у найгіршому сценарії графіки електропостачання Києва можуть включати періоди у 4–6–8 годин на добу, однак сам він вважає такий варіант малоймовірним. «Я, чесно кажучи, не думаю, що так буде», — заявив Харченко. Він пояснив механізм формування графіків: після удару та аварійного відключення першочергові ремонти та організація резервних шляхів живлення займають 6–8 годин. Після цього набувають чинності планові обмеження, які, за оцінкою експерта, «не будуть гіршими, ніж 12 годин обмежень на добу, навіть у найсумніших варіантах». Повне відключення столиці від об'єднаної енергосистеми на півтори доби і більше, на його думку, виключено.

Київ — не єдине, але найвразливіше велике місто

Харченко уточнив, що у прифронтовій зоні ситуація завжди об'єктивно складніша і «конкурентів» у Києва там годі шукати. Проте серед міст у тилу саме столиця зазнає найбільших труднощів, що пояснюється її масштабом: «Київ більший, а це більше споживання, більше викликів». Експерт окремо зазначив, що ситуація у Дніпрі, Кривому Розі, Одесі та Харкові також є складною, але не досягає рівня столичного напруження. Росія, за оцінкою Харченка, «на цьому сконцентрувалася» — тобто цілеспрямовано обмежує надходження електрики до Києва, і цей сценарій був заздалегідь передбачений під час підготовки енергосистеми до міжсезоння.

Ризик каскадних перебоїв: світло, вода, тепло

На завершення розмови журналіст перейшов до питання про можливий одночасний збій у подачі світла, води та опалення. Джерело обривається на цьому етапі, проте з контексту інтерв'ю випливає, що Харченко розглядає ці системи як взаємопов'язані: обмеження генерації та транспортних потужностей неминуче зачіпає насосні станції водопостачання та котельні. Експерт раніше вказував, що при відновленні високовольтних мереж протягом тижня обмеження будуть скорочуватися «щодня», що опосередковано знижує ймовірність тривалого одночасного відключення всіх трьох комунальних систем.