Перші шість місяців 2026 року стали для київської транспортної системи періодом високого навантаження на бюджетні механізми компенсації. Згідно з офіційними даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, міська влада направила на відшкодування витрат перевізників понад 366 мільйонів гривень. Ці кошти були виплачені за безоплатний та частково оплачуваний проїзд пільгових категорій громадян у метрополітені та наземному транспорті.

Структура витрат: метро проти наземного транспорту

Аналіз статистики свідчить про нерівномірний розподіл пасажиропотоку між видами транспорту. За січень-червень 2026 року послугами КП «Київський метрополітен» скористалися 33,2 млн пасажирів, які мають право на пільги. На компенсацію цих перевезень місто виділило 179,8 млн гривень. Це становить приблизно 49% від загального обсягу компенсаційних виплат за півріччя.

У той же час комунальне підприємство «Київпастранс», яке обслуговує наземний транспорт, перевезло значно більше пільговиків — 73,4 млн осіб. Однак фінансове навантаження на цей сегмент виявилося порівнянним: компенсаційні виплати склали 186,8 млн гривень. Таким чином, незважаючи на більш ніж двократне перевищення пасажиропотоку в наземному транспорті, вартість компенсації однієї поїздки там нижча, ніж у метро.

Хто користується пільгами: унікальні користувачі та частота поїздок

Варто зазначити різницю між загальною кількістю поїздок та кількістю унікальних користувачів. За даними Департаменту соціальної та ветеранської політики, правом пільгового проїзду скористалися 457,25 тис. осіб. Це означає, що в середньому один пільговик здійснив понад 230 поїздок за пів року, або близько 4 поїздок на тиждень. Висока частота використання пільгового проїзду свідчить про те, що для значної частини населення це основний спосіб пересування містом.

Протирічливі дані

У контексті зростання навантаження на бюджет виникає питання про доцільність чинної системи. З одного боку, влада наголошує, що виплати здійснюються у суворій відповідності до встановленого порядку та спрямовані на підтримку соціально вразливих верств населення. З іншого боку, у суспільстві наростає дискусія щодо необхідності обмеження пільг. Зокрема, у Києві була зареєстрована петиція з вимогою встановити ліміт на безоплатний проїзд пенсіонерів. Ініціатори пропонують це як спосіб зниження навантаження на транспортну систему та опосередкованого зниження тарифів для інших пасажирів.

Крім того, існує розбіжність у сприйнятті «справедливості» розподілу коштів. Частина експертів вказує, що компенсація за поїздку в метро вища, ніж у автобусі, що може стимулювати вибір більш дорогого виду транспорту навіть за наявності альтернатив. Інші ж вважають, що метро — більш ефективний та екологічний спосіб перевезення, і його підтримка є виправданою.

Контекст підвищення тарифів та майбутні виклики

Зростання компенсаційних виплат відбувається на тлі загального підвищення вартості проїзду. З 15 липня 2026 року вартість разового квитка в комунальному транспорті зросла до 30 гривень, а маршрутки оголосили про підвищення тарифів до 25 гривень. Це створює додатковий тиск на бюджет, оскільки різниця між тарифом для звичайних пасажирів та нульовим тарифом для пільговиків збільшується. Влада поки не анонсувала змін у системі компенсацій, але питання перегляду механізмів підтримки залишається відкритим.