Фінансовий розрив: 80/20 проти 50/50

Підготовка до опалювального сезону 2026–2027 років в Україні проходить в умовах серйозного дисбалансу фінансування між столицею та обласними центрами. Як повідомляє РБК-Україна зі посиланням на директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, уряд домовився з більшістю регіонів про софінансування «планів стійкості» у пропорції 80% (національний бюджет) до 20% (регіональний бюджет). Однак, попри те, що регіони вже внесли свої частки, кошти з державного казначейства досі не надійшли, що ставить під загрозу виконання робіт у містах.

У цій ситуації Київ демонструє виняткову позицію. Завдяки великим фінансовим можливостям, місто домовилося з урядом про розподіл витрат 50/50. Більше того, столичні влади реалізують додаткові програми понад затверджені цифри, які є вагомим внеском у загальну енергетичну безпеку. Тоді як у регіонах підготовка йде з труднощами, Київ вже виконав понад 50% робіт, передбачених планом стійкості.

Амбіції проти реальності: чому цілі не будуть досягнуті

Експерти зазначають, що цього року заплановано виконати у 4–5 разів більше робіт порівняно з будь-яким іншим роком війни. Олександр Харченко підкреслив: «Ми вперше готуємося так, як мали б готуватися завжди». Однак, попри амбітні плани, більшість цілей не буде досягнуто в поточному міжсезонні. Неможливо в один сезон вкластися в роботи, які за нормативами мають тривати 3–5 років.

Ситуацію погіршують системні проблеми: дефіцит фінансування, надмірна зарегульованість процесів та гостра нестача інженерних кадрів. Тим не менш, експерти впевнені, що до зими 2026 року Україна буде готова краще, ніж до минулої, завдяки накопиченому досвіду та впровадженню нових технологій.

Децентралізація: ставка на міні-ТЕЦ та когенерацію

Ключовим напрямком підготовки є створення децентралізованих енергосистем. У регіонах активно будуються міні-ТЕЦ та закуповуються когенераційні установки. Тільки в Києві до кінця року планується встановити 200 МВт таких потужностей. За даними Харченка, прямо зараз будується до 800 МВт когенераційних потужностей, при тому що близько 1800 МВт вже працюють. Це включає й старі газові ТЕЦ, що в сукупності створює відчутний фактор стійкості енергосистеми.

Мер Києва Віталій Кличко раніше повідомляв, що столиця відновила енергоблоки на 350 МВт і створила 1 Гігават додаткової теплової генерації. В цілому за планом стійкості Київ має виконати роботи на 22 млрд гривень, що є безпрецедентним обсягом інвестицій в інфраструктуру міста.

Головний виклик: водопостачання та тепло

Головним завданням на зимовий період залишається забезпечення безперебійного водопостачання та опалення. Над цим питанням зараз йде найінтенсивніша робота. В Києві вже побудовано когенераційних установок на 60 МВт, ще 100 МВт перебувають у процесі будівництва. На ремонт електрообладнання у житлових будинках столиця направила 800 млн гривень. Попри бюрократичні складнощі, коли 1,25 млрд гривень «гуляли» по рахунках, міські влади змогли повернути кошти та спрямувати їх на потреби підготовки до зими.