В ніч на 2 липня 2026 року столиця України пережила одну з найтяжчих повітряних атак за останній час. Епіцентром трагедії став Дарницький район, де після удару почався частковий колапс багатоповерхового житлового будинку. Ситуація на місці ЧС залишається критичною: рятувальники працюють у цілодобовому режимі, намагаючись знайти людей під завалами.
Масштаб руйнувань та статус пошукової операції
За офіційними даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), під уламками будівельних конструкцій можуть перебувати до дев'яти осіб. Загибель 21 особи в межах столиці вже підтверджена, загальна кількість постраждалих сягнула 85 громадян.
Голова ДСНС генерал-лейтенант Андрій Данік в ефірі телемарафону «Єдині новини» охарактеризував пошкодження як критичні. Елементи несучих конструкцій зруйновані з першого по дев'ятий поверхи, один із під'їздів знесено повністю. Це створює колосальні ризики для рятувальників, яким доводиться діяти в умовах нестабільних конструкцій.
Робота рятувальних служб
Ліквідація наслідків атаки вимагає залучення значних ресурсів. На місці події розгорнута важка інженерна техніка та спеціалізоване пошукове обладнання. До роботи залучено кінологічні розрахунки, які допомагають виявляти виживших у важкодоступних зонах.
Рятувальникам вдалося вивести з небезпечної зони 17 осіб, семеро з яких були витягнуті безпосередньо з-під завалів. За оцінками відомства, це один із найвищих показників одночасного порятунку людей на одній локації в поточних умовах. Розбір завалів та стабілізація нестійких елементів будівлі здійснюються безперервно, попри збереження ризиків повторних повітряних тривог.
Офіційна реакція та юридичні наслідки
У зв'язку з масштабними руйнуваннями та людськими жертвами мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про оголошення 3 липня 2026 року днем жалоби в столиці. Пошкодження різного ступеня тяжкості зафіксовано не лише в Дарницькому, а й у семи інших районах міста, включаючи Шевченківський та Оболонський. У цих районах постраждали об'єкти житлового будівництва та медичні заклади.
Правоохоронні органи вже ініціювали процесуальні дії за фактом застосування зброї, що спричинило загибель цивільного населення. Ведеться фіксація доказів у рамках національного законодавства України. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права та Кримінального кодексу країни, умисне завдання ударів по об'єктах цивільної та житлової інфраструктури кваліфікується як порушення законів та звичаїв війни.
