Команда Інститутів передових технологій Шэньчжэня при Китайській академії наук спільно з низкою наукових організацій представила результати розробки надтонких літієвих анодів для акумуляторних батарей. Ключова інновація полягає в застосуванні методу трафаретного друку, який дозволив отримати аноди еквівалентної товщини 10, 20 і 28 мікрометрів. В одній з експериментальних конфігурацій — з нікельвмісним катодом і 20-мікрометровим анодом — розрахункова щільність енергії досягла 504 Вт·год/кг і 1071 Вт·год/л, що суттєво перевищує показники більшості серійних літій-іонних батарей, які використовуються в електромобілях сьогодні.

Трафаретний друк замість на пилення: як формується анод

Технологічний прийом, застосований дослідниками, принципово відрізняється від традиційних методів формування літієвих анодів. Розплавлений літій наноситься на мідну підкладку через спеціальну трафаретну маску, в результаті чого на поверхні формуються рівномірні мікродиски. Такий підхід забезпечує контрольований розподіл літію по площі анода і дозволяє точно задавати товщину шару. За даними публікації, в ході експериментів було отримано три варіанти анодів — 10, 20 і 28 мікрометрів еквівалентної товщини, що відкриває можливість підбору конфігурації під конкретні вимоги за масою та ємністю батареї.

Дендрити та роль магнію в захисному шарі

Однією з фундаментальних проблем металевого літію як анодного матеріалу залишається утворення дендритів — тонких голчастих кристалічних структур, які проростають у процесі циклювання і можуть призводити до внутрішніх коротких замикань, деградації ємності та пожежонебезпеки. Для придушення цього ефекту дослідники додали в розплав літію з'єднання магнію. За результатами експериментів, магній сприяв формуванню захисного шару на поверхні анода, який знижує інтенсивність небажаних побічних хімічних реакцій і зменшує незворотні втрати літію при кожному циклі заряду-розряду.

Результати лабораторних випробувань: 260 циклів і ефективність вище 99,8%

У ході лабораторних тестів акумулятори, оснащені анодами товщиною всього 10 мікрометрів, продемонстрували стабільну роботу протягом понад 260 циклів заряду-розряду при кулонівській ефективності вище 99,8%. Цей показник свідчить про те, що втрати активного літію за кожний цикл вкрай малі, а деградація ємності в рамках проведеного тестування залишається в допустимих межах. У конфігурації з нікельвмісним катодом і 20-мікрометровим анодом розрахункова питома щільність енергії склала 504 Вт·год/кг, а об'ємна — 1071 Вт·год/л. Дослідники також перевірили працездатність розробленої технології в акумуляторах з гелевим електролітом, що розширює спектр можливих конструктивних рішень.

Від лабораторії до виробництва: перспективи та обмеження

На поточному етапі всі отримані результати є лабораторними і не відображають умов промислового серійного виробництва. Перехід від експериментальних зразків до масового випуску потребуватиме вирішення завдань масштабування трафаретного друку, забезпечення стабільності параметрів на великих площах анода та інтеграції технології в існуючі виробничі лінії. Тим не менш, за оцінками авторів роботи, метод потенційно застосовний у батареях для електромобілів, портативної електроніки та стаціонарних систем зберігання енергії. Якщо технологія буде успішно масштабована, надтонкі літієві аноди можуть стати одним із напрямків, що дозволяють одночасно знизити масу акумуляторного пакета і збільшити запас ходу електротранспорту без істотного зростання вартості.