Народна артистка України Лариса Руснак у рідкісному відвертому інтерв'ю поділилася переживаннями, пов'язаними з втратою матері, якій було 83 роки. Акторка розповіла, що останні дні життя її мами збіглися з інтенсивною роботою над виставою «Одіссея», і саме цей період став для неї переломним у розумінні власних стосунків із рідною людиною. За словами Руснак, вона неодноразово відпросилася з репетицій, щоб поїхати в Одесу і допомогти братові, якому ставало дедалі гірше біля ліжка хворої матері.
«Відчувала страх і небезпеку»
Описуючи момент відходу матері, акторка не стала прикрашати свої переживання: «У момент її відходу я відчувала страх і небезпеку». Однак, за її словами, стан змінився, коли вона три дні і три ночі простояла на колінах біля ліжка мами, відходячи лише до туалету або поїсти. В останні миті життя до матері був запрошений священник, а Руснак тримала її за руку і намагається заспокоїти: «Мамочко, не бійся, я поруч, тримаю тебе за руку. Все нормально, ти не сама, і там теж будеш не сама, там тебе чекають». Акторка зізналася, що не знає, звідки саме взялися ці слова, але сподівається, що мамі зараз добре.
Переоцінка і трансформація
Руснак підкреслила, що втрата близької людини радикально змінила її сприйняття життя: «Дуже сильно. Сталася переоцінка, трансформація у ставленні до неї». Акторка не приховує, що до останніх днів життя матері їхні стосунки мали інший характер, а пережите горе змусило по-новому поглянути на те, що було поруч, але, можливо, недооцінене. Вона також зазначила, що в періоди втрат і складних життєвих обставин важливо не замикаватися в собі: «Так, це нам дуже потрібно: не ховати, а говорити в той момент, коли відчуваєш».
«Бачу ціль, не бачу перешкод» — спадок матері
Говорячи про те, які риси характеру вона успадкувала від мами, Руснак із теплом згадала її енергійність і незгасну працездатність: «Відчуваю в собі мамине упертість: установку, що працювати треба завжди, не можна сидіти без діла, навіть у чистій квартирі я починаю щось прибирати». Акторка прямо пов'язує свою професійну наполегливість із прикладом матері: «Її енергія, бажання досягати того, чого хочеш — „бачу ціль, не бачу перешкод" — це від мами. Я дуже вдячна їй за все, що вона мені дала».
Травинка крізь асфальт
Завершуючи розповідь про пережите, Руснак звернулася до метафори, яка, за її власним визнанням, стала для неї філософським підсумком останніх місяців: «Це як травинка, що проростає крізь асфальт: вона не думає, що зверху асфальт і не проб'ється. Вона просто б'ється». На її думку, життя може змінитися дуже швидко, і людина не завжди здатна контролювати обставини, але саме в цій нездатності — джерело внутрішньої сили. Інтерв'ю акторки було опубліковано на платформі WAVE (РБК-Україна) і викликало широкий відгук в українському медійному просторі.
