Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кюльбергс на пресконференції за підсумками зустрічі Коаліції бажаючих зробив гостру заяву про те, що європейські країни не повинні самостійно оплачувати наслідки російської агресії. За його словами, для покриття «рахунку» слід використовувати заморожені російські активи, обсяг яких, за оцінкою Кюльбергса, становить близько 200 млрд євро. «Не гроші громадян ЄС, а заморожені активи Росії, щоб заплатити цей рахунок», — підкреслив прем'єр, посилаючись на позицію, яку, за його словами, «дуже правильно відзначили представники Швеції» під час обговорень.

«Рахунок дуже високий»: аргументація Риги

Кюльбергс підкреслив, що йдеться про значні кошти, необхідні для покриття збитків від російських атак, і поставив риторичне запитання: «Чому громадяни ЄС повинні повністю оплачувати цей рахунок?» За його переконанням, використання заморожених російських активів дозволило б суттєво зменшити фінансовий тягар для європейських країн. Прем'єр також послався на слова президента України Володимира Зеленського, який, за його словами, «щойно відзначав», що ціна війни «надзвичайно висока», і закликав «зняти цей тягар зі своїх плеч».

Позиція Бельгії та юридичні ризики

Раніше Бельгія, на території якої зберігається значна частина заморожених російських активів через систему Euroclear, заявляла, що допускає їх використання на користь України. Водночас Брюссель наполягає на попередньому узгодженні між країнами ЄС механізму розподілу юридичних та фінансових ризиків. У бельгійських владах побоюються, що в разі зобов'язання повернути Росії понад 200 млрд євро країна не зможе самостійно покрити такі витрати. При цьому Бельгія не заперечує проти використання цих коштів для підтримки України, якщо буде побудована адекватна система захисту від регресивних вимог.

Суперечливі дані

У заявах сторін простежується різниця у формулюваннях та акцентах. Кюльбергс говорить про активи, які «доступні для покриття рахунку», що передбачає готовність до їх безпосереднього використання. Бельгія ж формулює свою позицію як допущення використання за умови узгодження механізму розподілу ризиків, фактично вказуючи на те, що активи поки не є «вільними» для використання без юридичного захисту. Крім того, в контексті раніших заяв (травень 2026 року) Київ виступав з ініціативою «забрати» заморожені активи на компенсації, що створює дискусію про те, чи йдеться про безповоротне вилучення, про позичку з подальшим поверненням чи про механізм компенсації з гарантіями. Ці розбіжності в термінології та юридичній кваліфікації залишаються предметом активних переговорів в рамках Коаліції бажаючих.

Контекст: Коаліція бажаючих та роль Швеції

Зустріч Коаліції бажаючих, за підсумками якої пролунали заяви Кюльбергса, стала черговою платформою для координації позиції європейських країн щодо питань підтримки України та фінансування її відновлення. Згадка Кюльбергсом представників Швеції свідчить про те, що Стокгольм під час обговорень виступив з аргументацією на користь використання саме заморожених активів, а не бюджетних коштів ЄС. Це відображає зростаючий внутрішньоєвропейський тиск на країни-зберігачі активів та на Європейську комісію з метою вироблення єдиного механізму їх залучення до кінця 2026 року.