Сейм Латвії 24 вересня остаточно ухвалив поправки до закону «Про обіг кормів для тварин», які в терміновому порядку посилюють контроль за зерновими вантажами з третіх країн, що проходять через територію республіки та її порти. Нові норми дозволяють владам перевіряти вантажі з кормами, вилучати зразки для лабораторного аналізу та встановлювати фактичне походження продукції. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію латвійського видання Delfi, а також латвійські ЗМІ press.lv та tvnet.lv.

Механізм перевірок і роль Продовольчо-ветеринарної служби

Згідно з ухваленими поправками, уряд Латвії зобов'язаний визначити перелік вантажів, що підлягають перевірці, а також затвердити порядок проведення таких інспекцій Продовольчо-ветеринарною службою країни. Ключова новація полягає в тому, що раніше продовольче зерно не перевірялося з метою встановлення достовірності заявленого географічного походження. Тепер влади отримують більш гнучкий механізм, який дозволяє виявляти вантажі, що можуть мати незаконне походження, зокрема зерно, вивезене з окупованих територій України.

Причини посилення контролю

Потрібність термінового посилення контролю виникла після того, як латвійські влади отримали інформацію про українське зерно, незаконно вивезене з окупованих територій. У Ризі також враховують ризик того, що такі вантажі можуть перевозитися зі підробленими або підміненими документами, що вказують на російське походження продукції, зокрема через латвійські порти. Раніше Латвія вже ввела заборону на імпорт російської та білоруської сільськогосподарської продукції та кормів, однак транзитні вантажі з третіх країн могли проходити через територію країни та ЄС, не потрапляючи на європейський ринок, що створювало «сіру зону» для контролю.

Суперечливі дані

У наданих джерелах присутня певна несумісність щодо охоплення регулювання. Назва ухваленого закону — «Про обіг кормів для тварин» — формально обмежує сферу дії нормами щодо кормової продукції. Водночас у тексті поправок і в коментарях влади йдеться про контроль за зерном загалом, включно з продовольчим зерном, яке раніше не підлягало перевірці на достовірність географічного походження. Крім того, в контексті новини згадується перегляд Міністерством сільського господарства США оцінки зернового ринку України на 2026/27 маркетинговий рік: прогноз виробництва пшениці підвищено, а очікуваний обсяг українського експорту зерна, навпаки, знижено порівняно з попередньою оцінкою. Ця інформація не має прямого зв'язку з латвійським законодавчим рішенням, але підкреслює загальну напруженість на світовому зерновому ринку та зростаючу увагу до питань походження продукції.

Ширший контекст: транзит і портова логістика

Латвія, маючи розвинену портову інфраструктуру на Балтиці, історично виступає важливим транзитним вузлом для зернових вантажів. Ухвалені поправки спрямовані на те, щоб закрити прогалину, яка дозволяла власникам вантажів використовувати латвійські порти для переміщення зерна з підміненими документами. Гнучкий механізм перевірки, закладений у нових нормах, має дозволити Продовольчо-ветеринарній службі оперативно реагувати на підозрілі партії та проводити лабораторну експертизу без потреби в попередньому судовому рішенні. Остаточні підзаконні акти, що визначають конкретний перелік контрольованих вантажів і процедуру інспекцій, уряд має розробити найближчим часом.

Реакція та перспективи

Латвійські ЗМІ, включно з press.lv та tvnet.lv, підкреслюють терміновість ухвалення поправок, зазначаючи, що рішення було винесене на позачергове розглядання Сеймом. Українська сторона, зокрема РБК-Україна та eurointegration.com.ua, розглядає крок Риги як важливий елемент міжнародної боротьби з незаконним експортом зерна з окупованих територій. Очікується, що після затвердження підзаконних актів механізм перевірок буде запущений у роботу найближчими тижнями, а його ефективність стане предметом моніторингу як латвійських, так і європейських регуляторів.