Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із різкими заявами за підсумками Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, прокоментувавши поточну напруженість у відносинах між Москвою та країнами Європейського союзу. За словами очільника російського зовнішньополітичного відомства, постійні заклики європейських лідерів готуватися до можливого збройного протистояння з Росією створюють небезпечний прецедент і можуть спровокувати реальний військовий конфлікт на континенті.

Заяви в ООН та позиція Москви

На підсумковій пресконференції в Нью-Йорку Сергій Лавров наголосив, що Росія нібито не має планів воювати з європейськими державами, назвавши подібні припущення «маячнею та нісенітницею». Водночас він акцентував увагу на тому, що саме країни Європи активно готуються до ескалації, збільшуючи бюджетні видатки на виробництво озброєнь та нарощуючи військовий потенціал. Міністр попередив, що таке масштабне накопичення арсеналів може підштовхнути когось із західних лідерів до прийняття рішення про використання сили проти РФ.

Погрози та ескалація риторики

Окрему увагу у своєму виступі Лавров приділив заходам у відповідь у разі потенційного нападу на Росію. Посилаючись на слова вищого керівництва країни, він пригрозив, що Москва відповість усією військовою силою, а сама можлива війна буде «зовсім іншою» та короткою. Подібні заяви лунають на тлі загального погіршення ситуації з безпекою у Східній Європі та Балтії, де останнім часом фіксувалися інциденти з безпілотниками, а також лунали взаємні погрози з боку офіційних осіб.

Суперечливі дані

У той час як російська сторона офіційно заявляє про відсутність агресивних намірів щодо Європи та звинувачує західних лідерів у нагнітанні істерії, представники спецслужб країн ЄС та незалежні експерти вказують на зовсім іншу реальність. Згідно з даними розвідок трьох держав Європейського союзу, озвученими у вересні 2026 року, Москва готується до посилення гібридних провокацій проти НАТО найближчими місяцями. Крім того, у державних російських ЗМІ та заявах високопоставлених політиків, таких як Дмитро Медведєв і Дмитро Пєсков, регулярно з'являються попередження та прямі погрози на адресу країн Балтії, зокрема Литви, через питання розміщення озброєнь.

Наслідки та ризики для безпеки

Подібний обмін жорсткими заявами та дзеркальними звинуваченнями суттєво підвищує градус напруженості та зводить до мінімуму можливості для дипломатичного врегулювання кризи. На тлі того, як країни Балтії роблять практичні кроки із забезпечення цивільної оборони, включно з розробкою планів евакуації, ризики випадкового зіткнення або прорахунку на кордонах НАТО і Росії залишаються вкрай високими, перетворюючи гіпотетичні сценарії на реальну загрозу.