15 листопада 2026 року Летенська рівнина в Празі — великий простір на пагорбі над історичним центром міста — не змогла вмістити всіх, хто прийшов на акцію протесту. Демонстранти зайняли і прилеглий парк, а за оцінкою організаторів, на мітинг «Летна проти 4:36» зібралися від 350 до 450 тисяч людей. Якщо ці цифри підтвердяться, то Чехія не бачила настільки масових вуличних виступів з часів Оксамитової революції 1989 року, яка поклала край комуністичному режиму в Чехословаччині. На плакатах миготіли логотипи Чеського телебачення та Чеського радіо, серця, написи на захист свободи ЗМІ, а деякі учасники прийшли в паперових ковпаках Вечернічка — персонажа дитячих телепередач, знайомого кільком поколінням чехів.

Від технічного питання до загальнонаціонального конфлікту

Приводом для протесту став законопроєкт уряду, що передбачає скасування спеціальних платежів домогосподарств за суспільне телебачення і радіо та перехід на фінансування цих структур із державного бюджету. На перший погляд, це виглядало як технічна зміна механізму оплати. Проте демонстранти побоюються, що нова система поставить під загрозу незалежність мовників: коли гроші надходять із казни, а не від громадян напряму, уряд отримує додатковий важель впливу на редакційну політику. У вимогах протестувальників було і дещо ширше — вони виступали проти методів, якими правляча коаліція просувала реформу, оминаючи достатній суспільний діалог.

Як влаштоване суспільне мовлення в Чехії

У Чехії працюють два суспільні медіа — Чеське телебачення (Česká televize, ČT) та Чеське радіо (Český rozhlas, ČRo), створені на підставі спеціальних законів. Вони зобов'язані надавати суспільству незалежну інформацію, освітні, культурні, дитячі та розважальні програми. Принципова відмінність суспільного мовника від державного телеканалу полягає в тому, що він має служити громадянам незалежно від того, яка партія перебуває при владі. Генеральних директорів призначають спеціальні ради, а не міністри, що створює інституційну дистанцію між редакціями та чинною владою. Ключову роль у забезпеченні цієї дистанції відіграє фінансування: чеські домогосподарства платять за телебачення 150 крон на місяць, за радіо — 55 крон. У загальній складній сумі 205 крон, або приблизно вісім євро, надходять безпосередньо суспільним мовникам і не проходять через державний бюджет.

Позиція уряду та аргументи сторін

Нинішній уряд Чехії очолює мільярдер Андрей Бабіш, засновник популістського руху ANO («Акція невдоволених громадян»). Після парламентських виборів 2025 року ANO сформувало коаліцію з двома правими партіями — націоналістичною «Свободою та прямою демократією» (SPD) Томіо Окамури та партією «Автомобілісти за себе» (Motoristé sobě), що виступає проти надмірного державного регулювання. Уряд спирається на аргумент, який для багатьох громадян справді резонує: несправедливо платити за телебачення, яке ти не дивишся, і однакова плата для домогосподарств із різними доходами викликає обґрунтовані питання. Проте прихильники чинної моделі підкреслюють, що суспільство фінансує інститут, а не конкретну послугу, — подібно до того, як оплачує існування бібліотек чи інших публічних установ, навіть якщо окрема людина ними не користується.

Хто організовує протест і чому це не «партійна акція»

Організатором демонстрації виступив громадянський рух «Мільйон миттєвостей для демократії» (Milion chvilek pro demokracii), відомий масовими протестами проти Андрея Бабіша ще під час його попереднього перебування на посаді прем'єр-міністра. Це не політична партія, а громадська організація, що займається мобілізацією громадян на захист демократичних інститутів. Сам факт того, що протест носить міжпартійний та громадянський характер, посилює його сигнал: мова йде не про підтримку конкретної опозиційної сили, а про захист принципу, який, на думку учасників, зачіпає всіх — включно з тими, хто не любить Чеське телебачення чи Чеське радіо. Готовність захищати навіть улюблені медіа від політичного контролю стала, по суті, маркером зрілості громадянського суспільства.

Що далі

Законопроєкт про перехід на бюджетне фінансування суспільного мовлення залишається в стадії парламентського розгляду. Масовість акції 15 листопада — найбільшої за 37 років — створює безпрецедентний суспільний тиск на правлячу коаліцію. Чи буде уряд відступати, вносити поправки чи наполягати на первинній редакції, стане ясно найближчими тижнями. Одне вже зрозуміло: питання, яке починалося як дискусія про 205 крон на місяць, перетворилося на один із головних суспільних конфліктів Чехії та перевірку на міцність демократичних інститутів країни.