Державна прикордонна служба Литви повідомила про новий інцидент на кордоні з Білоруссю: виявлено третій за останні тижні підземний тунель, ймовірно, призначений для незаконного перевезення мігрантів. Ця подія знову загострила дискусії щодо міграційного тиску на зовнішні рубежі Європейського Союзу та ролі білоруського керівництва в організації подібних схем.

Технічні деталі та обставини виявлення

За даними литовських прикордонників, тунель було прокладено під прикордонним огородженням на глибині близько 1,5 метра. Конструкція була укріплена брусами та дошками, що свідчить про спробу створити відносно стійкий прохід. Довжина ходу становила приблизно 4 метри від білоруської території в бік Литви. Вхід з білоруського боку був замаскований тканиною, що вказує на спробу приховати його від візуального спостереження.

Для пошуку підземних ходів литовські прикордонники залучили фахівців Прикордонної служби Польщі, які використовували спеціалізоване обладнання для виявлення підземних структур. Важливо зазначити, що тунель ще не було добудовано і він не мав виходу за межі фізичного огородження, тому скористатися ним для незаконного перетину кордону було неможливо.

Серія інцидентів: статистика за останні тижні

Це вже третій подібний випадок за останні кілька тижнів. 23 липня литовські прикордонники виявили недостроєний тунель неподалік від села Песчяй, який заходив приблизно на 5 метрів углиб території Литви зі сторони Білорусі. 26 липня біля села Пертак було знайдено ще один недостроєний підземний хід довжиною близько 11 метрів.

З початку 2026 року литовські прикордонники зафіксували 12 спроб незаконного проникнення в країну через підземні ходи під державним кордоном. Ці дані вказують на систематичний характер спроб організації нелегального транзиту через кордон.

Реакція українських колег: контраст у підходах

У коментарі виданню LIGA.net представник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко зазначив, що для українсько-білоруського кордону такі випадки нехарактерні. Це підкреслює регіональну специфіку проблеми: якщо Литва стикається з регулярними спробами створення підземних переходів, то Україна поки що не фіксує аналогічних інцидентів на своєму ділянці кордону з Білоруссю.

Політичний контекст: звинувачення на адресу Лукашенка

Литва, Латвія та Польща вже кілька років звинувачують режим Олександра Лукашенка в організації міграційного тиску на зовнішній кордон Європейського Союзу. Ці звинувачення базуються на численних інцидентах, коли мігранти зі країн Близького Сходу та Азії були доставлені на білоруську територію, а потім спрямовані до кордонів ЄС з метою незаконного перетину.

У той же час Білорусь залишається ключовим союзником Росії у війні проти України: надає територію Росії для виробництва зброї та використання нафтопереробних заводів. Цей подвійний статус — як партнера Росії та як джерела міграційного тиску на ЄС — робить ситуацію навколо білорусько-литовського кордону особливо складною та політизованою.

Правові наслідки та подальші дії

За фактом незаконного перетину державного кордону литовські правоохоронці розпочали досудове розслідування. Після завершення слідчих дій тунель було засипано землею, щоб запобігти його можливому використанню в майбутньому.

Протирічливі дані

Існує розбіжність у оцінках масштабу проблеми між країнами регіону. Литва фіксує систематичні спроби створення підземних ходів, тоді як Україна, згідно зі заявою Андрія Демченка, не стикається з аналогічними випадками на своєму ділянці кордону. Це може вказувати на те, що міграційний тиск зосереджений переважно на литовському напрямку, або на відмінностях у методах моніторингу та виявлення подібних структур.

Крім того, немає єдиної думки щодо того, хто саме організовує будівництво цих тунелів. Литва та інші країни Балтії звинувачують білоруські влади, однак прямих доказів причетності офіційних структур Білорусі до цих дій поки що не надано.

Висновки та перспективи

Виявлення третього за місяць тунелю на кордоні Литви та Білорусі свідчить про тривалу активність нелегальних мереж, які використовують підземні шляхи для перетину кордону. Посилення співпраці між прикордонними службами країн Балтії та Польщі, а також застосування спеціалізованого обладнання, дозволяють ефективно виявляти такі спроби.

Однак політичний контекст залишається напруженим. Звинувачення на адресу білоруського керівництва потребують подальших міжнародних розслідувань та дипломатичних зусиль. У той же час, контраст у підходах України та Литви до проблеми міграційного тиску вказує на необхідність більш глибокого аналізу регіональних особливостей та розробки диференційованих стратегій захисту кордонів.