У неділю, 13 вересня 2026 року, у столиці Литви Вільнюсі було оголошено повітряну тривогу. Через зафіксовану на радарах загрозу безпілотного літального апарата влади тимчасово зупинили роботу Вільнюського аеропорту. Для перевірки ситуації з бази в Шауляї був екстрено піднятий італійський винищувач, який виконував завдання в рамках місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії (Baltic Air Policing). Після того, як пілот візуально ідентифікував об'єкт, з'ясувалося, що тривога була хибною: у повітрі перебувала зграя птахів.

Хибна тривога: радар не розрізнив птахів і дрони

У Національному центрі управління кризами Литви пояснили, що початкові показники радарних станцій для безпілотників і птахів можуть бути схожими, через що система оповіщення спрацювала автоматично. Аеропорт Вільнюса відновив роботу через 38 хвилин після закриття. За даними місцевих влад, інцидент не завадив проведению Вільнюського марафону, який відбувся у місті за розкладом.

Суперечливі дані

У відкритих джерелах фіксується розбіжність у початковому поданні подій. Ряд ЗММ на моменті повідомляли про «невідомі літальні апарати» та пряму загрозу з боку дронів, тоді як офіційний Національний центр управління кризами згодом кваліфікував об'єкт як зграю птахів. Крім того, агентство ТАСС вказує, що аеропорт Вільнюса закривався не менше 16 разів через невідомі об'єкти, що формує картину повторюваних інцидентів, а не одиничного випадку; при цьому ж ТАСС підкреслює, що закриття аеропорту не вплинуло на авіатранзит у бік Росії. Таким чином, версія «хибного спрацювання радара» та версія «системної загрози дронів» співіснують у інформаційному полі.

Контекст: занепокоєння НАТО через дрони над Балтикою

Випадки потрапляння військових безпілотників у повітряний простір країн Балтії та Фінляндії викликають підвищене занепокоєння серед членів Альянсу. НАТО посилена моніторинг повітряного простору через ризики поширення війни за межі України на північні кордони, що межують з Росією. Саме на цьому тлі будь-яке підозріле ехо на радарах поблизу столиці Литви призводить до автоматичного підняття винищувачів та закриття цивільних аеропортів.

Ядерне питання та реакція Москви

Нагадаємо, на початку липня 2026 року президент Литви Гітанас Науседа заявив про намір ініціювати скасування конституційної заборони на ядерну зброю. За його словами, серед лідерів парламентських партій країни існує практично єдинодушна підтримка цього рішення, що дозволить Вільнюсу остаточно вийти з так званої «сірої зони» безпеки НАТО. Ініціатива литовського керівництва викликала гостру реакцію з боку РФ: прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков та заступник голови Совбезу РФ Дмитро Медведєв висловили загрози на адресу країни. Литовські політики відхилили залякування Кремля, назвавши його елементом психологічного тиску, який не змінить рішення про можливе розміщення ядерної зброї на території держави.