У подкасті РБК-Україна «ЕЦЕ БАЗА» голова Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов докладно розповів про те, як Київ справляється з наслідками ударів по Північному та Південному мостах і що станеться, якщо автомобільні переходи через Дніпро перестануть функціонувати повністю. За його словами, після чергового «прильоту» він особисто зв’язався з мером Віталієм Кличком і запропонував кілька рішень щодо організації руху, проте отримав відповідь: «Максиме Ісановичу, це не ваша зона відповідальності, не лізьте». Тим не менш, Бахматов зібрав відповідальних осіб і налагодив логістику громадського транспорту з лівого берега на правий: зараз дорога займає близько 15–18 хвилин замість півтори-двох годин, а автобусом №114 можна доїхати до Подолу швидше, ніж до ударів по мостах.

Понтонні переправи забезпечать лише мінімальний транзит

Єдиним реально реалізованим рішенням на сьогодні, за оцінкою Бахматова, є понтонні переправи, які вже почали зводити і розраховують завершити протягом двох-трьох місяців. Однак вони забезпечать лише мінімальний транзит для критично важливих автомобілів. Ідеї про поромну та річкову альтернативи голова районної адміністрації назвав неспроможними: один річковий трамвайчик перевозить 60–70 осіб, тоді як між берегами необхідно переміщувати близько мільйона людей. За його підрахунками, пороми здатні закрити близько 3% потреб, переправи — близько 10%, і навіть разом вони не дають 100% пропускної здатності мостів. До того ж, під’їзди та виїзди до понтонних переправ, за словами Бахматова, слід було будувати заздалегідь, і цього не зробили.

Тунель під Дніпром: скепсис щодо термінів

Міністерство інфраструктури анонсувало будівництво тунелю під Дніпром, але Бахматов висловив сумнів у його реалістичності, вказавши на тривалі етапи планування, фінансування, узгодження земель та гарантій безпеки входів від ударів. Народний депутат Сергій Нагорняк заявляв, що перший автомобіль зможе проїхати тунелем не раніше 2036 року. При цьому уряд уже прийняв проєкт щодо альтернативних переправ із прогнозом їх запуску у 2027 році; Бахматов іронічно пообіцяв «випити шампанського» у 2027 році, якщо це справді запрацює. Він також нагадав, що ще в радянські часи існував проєкт тунелю під Києвом до площі Перемоги (нині Галицької площі), а Подільський мостовий перехід, у який вкладено значні кошти, впирається у транспортні «вали» та вузькі місця з постійними заторами.

Опалення та вода: вразливість лівого берега

Ключовим попередженням Бахматова стала оцінка ризиків для життєзабезпечення: при продовженні ударів по енергосистемі лівий берег Києва може зіткнутися з серйозними проблемами з опаленням та водопостачанням, а понтонні переправи та річковий транспорт не зможуть повністю замінити зруйновані мости. Ця вразливість уже проявляється на практиці: за повідомленнями міської адміністрації та мера Віталія Кличка, на правому березі Києва фіксувалися перебої та зниження тиску у водопровідній мережі на тлі проблем з електропостачанням, коли насосні станції частково знеструмлювалися, а рух електричного транспорту зупинявся. Енергетики, за даними влади, працюють над відновленням подачі води.

Особистий план і масштаб завдання

Відповідаючи на питання про власний сценарій на випадок повної блокування переправ, Бахматов визнав, що ще з 2022 року тримає в голові особистий план дістатися до матері, яка живе на лівому березі: маршрут через Канів і Черкаси займе три-чотири години в один бік, але альтернативи може не бути. Його заяви підкреслюють, що жоден з обговорюваних варіантів — переправи, пороми чи тунель — не вирішує проблему повністю, і Києву, за його словами, потрібна не одна, а система альтернативних переходів, яких на сьогодні не існує.