У Лондоні завершився ключовий самміт лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини. Зустріч, що відбулася 7 червня, стала поворотним моментом у дипломатичній стратегії Заходу. За підсумками переговорів лідери опублікували жорстке спільне заяву, в якому сформульовано п'ять конкретних умов, необхідних для досягнення справедливого та міцного миру в регіоні.

П'ять стовпів мирного плану

Документ, підписаний Володимиром Зеленським, Рорі Стюартом, Еммануелем Макроном та Олафом Шольцем, не залишає місця для двозначності. Лідери визначили чіткий алгоритм дій, який має призвести до завершення конфлікту:

  • Негайне припинення вогню. У заяві міститься прямий заклики до Володимира Путіна погодитися на повне та негайне припинення бойових дій. Ця умова виведена на перший план як фундамент для будь-яких подальших переговорів.
  • Лінія зіткнення як відправна точка. Лідери підтвердили базовий принцип міжнародного права: кордони не можуть бути змінені силою. Підкреслено, що суверенне право України самостійно обирати механізми безпеки та вступати до альянсів має бути повністю дотримане.
  • Юридично обов'язкові гарантії безпеки. Після припинення вогню Україна має отримати надійні гарантії. План спирається на зобов'язання, які будуть узяті в Берліні (грудень 2025 року) та Парижі (січень 2026 року). Ключовим елементом стане розгортання Багатонаціональних сил на території України.
  • Блокування активів. Заморожені російські активи залишаться заблокованими доти, доки Росія не припинить агресію та не виплатить компенсацію за шкоду, заподіяну Україні.
  • Захист інтересів Європи. Будь-які елементи переговорів, що стосуються інтересів ЄС та НАТО, потребують згоди відповідних країн-членів. Це виключає можливість нав'язування рішень у шкоду безпеці альянсу.

Діалог із Москвою та військова підтримка

Лідери підтримали ініціативу президента Зеленського щодо прямого діалогу між Україною та Росією. Однак такий формат можливий лише за активного участі США та європейських країн. Для координації подальшої підтримки будуть використані майданчики самітів G7 у Евіані, Коаліції охочих та НАТО в Анкарі.

Особливу увагу на зустрічі приділили військовому аспекту. Лідери відзначили критичну необхідність збільшення виробництва ракет-перехоплювачів, спільної розробки систем протиракетної оборони та засобів глибокого удару. У заяві також міститься різка критика дій російської сторони: засуджені масові ракетні та дронні атаки, включаючи застосування «Орешників», а також вторгнення російських безпілотників на територію НАТО.

Контекст переговорів

Лондонський самміт пройшов на фоні напруженого дипломатичного обміну між Києвом та Москвою. Наприкінці травня Володимир Зеленський передав Володимиру Путіну повідомлення через Романа Абрамовича, висловивши готовність зустрітися на двосторонньому саміті — вперше за понад чотири роки конфлікту.

Відповідь надійшла 5 червня: під час виступу на Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі Путін прокоментував лист українського лідера. Замість обговорення умов миру він зосередився на особистих образах. Зеленський назвав таку відповідь «слабкою» та закликав міжнародну спільноту посилити фінансовий та політичний тиск на Росію, що й знайшло відображення у фінальному документі лондонської зустрічі.