Україна визначила чіткий ієрархічний порядок формування списків для майбутнього обміну полоненими з Російською Федерацією. Про це 18 листопада заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі, на що звернуло увагу видання РБК-Україна. За його словами, українська сторона веде прямі комунікації з російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою (коригування згідно з офіційним контекстом, проте в тексті залишено Лантратовою як в оригіналі), під час яких узгоджуються остаточні цифри та категорії осіб, що включаються до списків. Київ наполягає на тому, щоб процес формування списків був «чітким і прозорим».
Три принципи відбору
Лубінець виділив три пріоритетні категорії. Перша і головна — важкопоранені та важкохворі громадяни України, як військові, так і цивільні особи. Друга категорія — українські жінки, яких утримують у російських тюрмах. Третій принцип, який омбудсмен назвав «принципом людяності», передбачає, що особи, які перебувають у полоні найдовше, мають повернутися на батьківщину в першу чергу. Саме за цією логікою до числа пріоритетних входять захисники Маріуполя, яких утримують з 2022 року, хоча, за словами Лубінця, переговори щодо їхнього статусу залишаються найбільш складними через те, що, за його оцінкою, багатьох із них «незаконно засудили».
Масштаб: від тисячі до півтори тисячі з кожної сторони
Узгоджена сторонами мінімальна цифра майбутнього обміну, за заявою омбудсмена, «точно не буде меншою за одну тисячу з кожної сторони». При цьому Лубінець допустив, що підсумкове число може становити 1200 на 1200, 1500 на 1500 «або навіть більше». Обидві сторони, за його словами, працюють над тим, щоб зробити цифру максимально великою. 13 листопада президент Володимир Зеленський офіційно підтвердив, що незабаром відбудеться наймасштабніший обмін полоненими за всю історію конфлікту, а влада США, як стало відомо, уже почала підготовку до його проведення.
Юридична конструкція для цивільних
На окрему увагу заслуговує правовий аспект. Лубінець пояснив, що міжнародне гуманітарне право не передбачає процедури обміну цивільними особами, оскільки їхнє затримання Росією кваліфікується Україною як пряме порушення Женевських конвенцій. У зв'язку з цим Київ використовує юридичну конструкцію «возз'єднання сімей» і домовляється про дзеркальні кроки. На цей час, за даними омбудсмена, відомо про понад дві тисячі незаконно утримуваних цивільних громадян України, проте через Міжнародний комітет Червоного Хреста вдалося верифікувати лише 840 осіб.
Міжнародний гуманітарний трек
До відкриття окремого гуманітарного треку для цивільних осіб, за словами Лубінця, приєдналася перша леді США Меланія Трамп після зустрічі з омбудсменом у Білому домі. Українська сторона веде щодо цього комунікацію з виконавчим радником першої леді Марком Бекманом. Меланія Трамп, згідно із заявою Лубінця, також сприяє поверненню депортованих дітей, яких в Україні на поточний момент верифіковано 20 651 особу.
Інші напрямки роботи переговорної групи
Омбудсмен також спростував заяви Володимира Путіна про готовність Росії організувати гуманітарну місію в Костянтинівці, наголосивши, що це питання «навіть не порушувалося» на переговорах. Водночас переговорна група продовжує роботу над проведенням гуманітарних місій на тимчасово окупованій території Херсонської області, зокрема в Олешківській громаді. Таким чином, майбутній обмін, який може стати найбільшим за всю історію війни, супроводжується паралельною роботою за кількома гуманітарними напрямками — від верифікації через МКЧХ до взаємодії з американською стороною.