Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко публічно запевнив, що Минск не має планів нападу на сусідні держави. Виступаючи перед військовим керівництвом, він спробував зняти занепокоєння можливими агресивними кроками з боку Білорусі, заявивши, що республіка «ніколи не буде першою нападати». Заява прозвучала на тлі тривалого розміщення російських військових об'єктів на території Білорусі, а напруженість навколо українського конфлікту зберігається.

«Прагматики» та «монстри по периметру»

Обґрунтовуючи свою позицію, Лукашенко звернувся до прагматичної логіки: за його словами, нападом на будь-якого з сусідів Білорусь засудила б себе на загибель. «Ми прагматики. Ми розуміємо, що якщо ми на когось, допустимо, з наших сусідів, учинимо напад, це буде рівнозначно смерті. Перемогти в конфлікті з „монстрами', розташованими по периметру, ми не зможемо. Навіщо тоді починати війну?», — цитує його слова українське видання RBC. При цьому він підкреслив, що керівництво зобов'язане забезпечити безпеку населення та захистити «кожен міліметр» своєї землі, «навіть якщо це коштуватиме життя».

Готовність до розгортання: відповідь Хреніна

Під час зустрічі з військовими Лукашенко безпосередньо запитав міністра оборони Віктора Хреніна про стан системи управління військами у разі початку бойових дій. На питання «А якщо війна?» глава Міноборони відповів: «Ми готові розгорнутися». За словами Хреніна, існуюча система дозволяє одночасно керувати збройними силами, державними органами та цивільним сектором. «Система зв'язку забезпечує стійкість, прихованість, надійність. Те, що в нас зараз є — п'ять років тому ми могли лише мріяти», — додав міністр, підкреслюючи модернізацію інфраструктури управління.

Суперечливі дані

Слова Лукашенко про «прагматизм» і відмову від агресії вступают у помітну суперечність з рядом фактів і оцінок, які фіксуються в тому самому часовому вікні. З одного боку, Головне управління розвідки (ГУР) України заявляє, що ознак підготовки Минску до вступу до війни проти України поки не виявлено. З іншого — на території Білорусі розміщені підрозділи 101-ї ракетної бригади Російської Федерації, на озброєнні якої перебуває балістична ракета «Орешник». Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська, у свою чергу, попереджає, що РФ може використовувати територію Білорусі для загострення напруженості та провокацій проти країн НАТО. Таким чином, публічна риторика «ми не нападємо» існує поруч із реальним присутством стратегічної ракетної зброї та заявами про «повну готовність розгорнутися», що створює неоднозначну картину намірів Минску.

Ширший контекст: мобілізаційний фон

Раніше, за даними українського видання Focus, Лукашенко в розмові з військовими торкався теми мобілізації, заявляючи, що «армію треба встряхнути». Ці висловлювання, поряд із підтвердженою готовністю системи управління військами до розгортання, свідчать про те, що, попри публічні запевнення в миротворчості, військова інфраструктура Білорусі продовжує перебувати в режимі підвищеної готовності. Для сусідів — України, країн Балтії та НАТО — поєднання слів «ми не нападємо» з фактичним розміщенням російського ракетного потенціалу на білоруській території залишається ключовим фактором планування оборонної політики.