У Будапешті розгорівся масштабний політичний скандал, пов'язаний з реалізацією одного з найамбітніших проектів правління Віктора Орбана — будівництва нових блоків АЕС «Пакш». Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який зайняв пост у 2026 році, жорстко скритикував угоду, укладену його попередником з російською держкорпорацією «Росатом» ще у 2014 році. На думку голови уряду, замість обіцяної енергетичної безпеки країна отримала лише «дві величезні бетонні ями» та величезні фінансові втрати.

Застарілі технології та кліматичні ризики

Однією з головних претензій Мадяра стало використання застарілих технологій у проекті «Пакш-II». Прем'єр-міністр зазначив, що реактори ВВЕР-1200, які будує «Росатом», не оснащені замкнутою системою охолодження, що робить їх критично вразливими до змін клімату. Це стало особливо актуальним у 2026 році, коли аномальна літня спека в Європі призвела до рекордного зниження рівня води в Дунаї. В результаті існуюча АЕС «Пакш», яка забезпечує близько третини електроенергії країни, була змушена різко скоротити потужність через неможливість забезпечити достатнє охолодження реакторів.

Фінансовий тупик та зрив термінів

Мадяр також наголосив, що проект, який мав запрацювати ще до 2024 року, досі не введено в експлуатацію. На його словах, Угорщина вже витратила близько 1 000 мільярдів форинтів (приблизно 2,8 млрд євро) на майданчик, який наразі являє собою лише склади та незавершені бетонні конструкції. «Я дійсно не бачу, щоб вони (росіяни) дотримувалися умов контракту», — заявив прем'єр, додавши, що наказав уряду провести тотальний огляд об'єкта та переглянути всі умови співпраці.

Суперечливі дані

Існують розбіжності щодо точного обсягу фінансових вкладень та поточної стадії будівництва. Прихильники проекту, включаючи представників «Росатома», стверджують, що роботи ведуться відповідно до графіка, а затримки пов'язані з зовнішніми факторами, включаючи санкційний тиск та логістичні складнощі. Однак незалежні експерти та представники нової угорської влади вказують на те, що значна частина коштів була витрачена на інфраструктуру, яка не має прямого відношення до будівництва реакторів. Крім того, немає єдиної думки щодо того, скільки саме блоків вже фактично введено в експлуатацію, а скільки перебуває на стадії підготовки.

Політичний контекст та наслідки

Критика Мадяра на адресу проекту «Пакш-II» має не лише економічне, а й політичне вимірювання. Новий прем'єр-міністр, відомий як критик Орбана, використовує це питання для демонстрації неефективності попередньої політики та зміцнення свого авторитету. Водночас команда Мадяра продовжує блокувати вступ України до ЄС, що викликає запитання щодо реальної спрямованості угорської зовнішньої політики. Скандал навколо «Пакш-II» може стати приводом для перегляду не лише енергетичного, а й геополітичного курсу Угорщини у відносинах з Росією та Заходом.