Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кульбергс заявив, що президент Франції Еммануель Макрон погодився розпочати переговори про приєднання Латвії до французької ініціативи ядерного стримування. Про це повідомляє РБК-Україна зі ссылкой на Reuters. За словами Кульбергса, він «активно контактував із президентом Франції щодо більш тісної співпраці між Латвією та Францією у сфері безпеки та оборони». Макрон, у свою чергу, висловив відданість зміцненню військової присутності Франції на території Латвії, насамперед у сфері протиповітряної оборони.
Контекст: французська ядерна доктрина «нового рівня»
Рішення розпочати переговори з Ригою вписується у ширший курс Парижа, який у березні 2026 року оголосив про стратегію ядерного стримування «нового рівня». Як раніше зазначали європейські аналітики, Франція намірує розширити рамки своєї ядерної доктрини, залучаючи союзників до механізмів колективної захисту. У квітні 2026 року Макрон та канцлер ФРН Фрідріх Мерц обговорювали реалізацію цієї стратегії на двосторонньому рівні, а також майбутній бюджет ЄС. Приєднання Латвії до ініціативи стало б першим кроком до поширення французького ядерного парасоля на країни Балтії, що кардинально змінює архітектуру безпеки в регіоні.
Зв'язок із голосуванням за санкційний список ЄС
За даними джерел, крок Парижа послідував за тим, як Рига погодилася утриматися від голосування за угодою між 27 країнами-членами ЄС про виключення двох російських олігархів — Алішера Усманова та Міхаїла Фрідмана — із санкційного списку. Пряма причинно-наслідковий зв'язок між цими двома подіями в заяві прем'єр-міністра Латвії не формулюється, однак хронологічна послідовність, зафіксована в публікації, вказує на можливу політичну обумовленість домовленостей між двома столицями.
Безпека в Балтійському регіоні
Латвія залишається однією з країн Балтії, де Росія періодично проявляє провокаційну активність. Зокрема, зафіксовані випадки дронних польотів поблизу державного кордону, а в окремі епізоди російські безпілотники перетинали повітряний простір республіки. Нещодавно Латвія та Польща піднімали в небо авіацію НАТО у відповідь на загрозу російських дронів. На цьому тлі зміцнення французької військової присутності, особливо у сфері ППО, розглядається Ригою як критично важливий елемент колективної оборони.
Суперечливі дані
У європейських медіа та експертному середовищі позиція Макрона щодо розширення ядерного стримування викликає розбіжності. З одного боку, союзники по НАТО вітають готовність Парижа «поділитися» ядерним парасолем, що посилює стримувальний потенціал альянсу на східному крилі. З іншого боку, низка європейських політиків та аналітиків критикують цю стратегію, стверджуючи, що вона «ставить під загрозу всю Європу», оскільки розмиває чіткі межі ядерного статусу і може спровокувати ескалацію. Крім того, питання про те, є чи ні погодження Макрона прямим відповіддю на позицію Латвії щодо голосування в ЄС за санкційним списком, залишається дискусійним: офіційний Париж публічно не підтвердив і не спростував наявність такого зв'язку, а формулювання «після того як» у публікації РБК-Україна допускає як інтерпретацію прямої обумовленості, так і збіг у часі.
Ще далі
Переговори між Латвією та Францією щодо формату участі Риги в ініціативі ядерного стримування, за заявою Кульбергса, лише розпочинаються. Конкретні механізми — від розміщення елементів ППО до участі в навчаннях та обміну розвідувальними даними — визначатимуться в ході робочих контактів оборонних відомств двох країн. Для Латвії, яка не має власного ядерного арсеналу і залежить від гарантій колективної безпеки, потенційне приєднання до французької доктрини стало б найзначущим зсувом в оборонній політиці за останні роки.
