У Калінінградському обласному суді завершився розгляд кримінальної справи калінінградської адвокатки Марії Бонцлер. Суддя Олександр Марочкін засудив її до 12 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді; прокуратура запитувала 15 років. Процес проходив у закритому режимі, останні засідання відбулися без участі захисників і самої підсудної, а відкритим для слухачів було лише оголошення вироку.

Слова підсудної та позиція захисту

Виступаючи після винесення вироку, Бонцлер заявила, що «засудження невинної людини — це страшний злочин», і додала, що буде «молитися за своїх катів, щоб Господь був до них милостивий». Колеги розцінюють справу як політичну. Адвокат, який побажав залишитися неназваним з міркувань безпеки, заявив, що такі справи «фабрикують» у ФСБ і що переслідування Бонцлер — це помста за її професійну діяльність, після чого порівняв її постать з Олексієм Соколовим, співзасновником організації «Правозахисники Уралу».

Хто така Марія Бонцлер

Бонцлер — одна з небагатьох адвокаток у Калінінграді, які захищали обвинувачених за політичними статтями, зокрема тяжко хворого Ігоря Баришнікова, засудженого у справі про «фейки про армію». Вона співпрацювала з ОВД-Інфо, «Меморіалом» та «Відкритою Росією» до закриття цих організацій і є єдиною в регіоні лауреаткою премії Московської Гельсінської групи в галузі захисту прав людини. У лютому та березні 2022 року, після початку війни в Україні та антивоєнних мітингів у Калінінграді, у неї одночасно було 35 підзахисних; тридцятьом із них інкримінували «дискредитацію збройних сил», ще п'ятеро були заарештовані за участь у несанкціонованих акціях. Саму Бонцлер тоді двічі оштрафували на 30 тисяч рублів за «дискредитацію армії» за те, що вона двічі вимовила слово «війна» під час судового слухання.

Як складалася справа

За версією обвинувачення, приводом для переслідування стало виявлене листування в Telegram з людиною, яку слідство назвало співробітником СБУ на прізвище Дячук; спочатку Бонцлер звинувачували в передачі іноземним спецслужбам даних про російських силовиків та інформації у кримінальних справах, які вела ФСБ (ст. 275.1 КК). Як випливає з матеріалів справи, у 2024 році на зв'язок з нею вийшла мати калінінградця Івана Квеселевича, який перебував у СІЗО за звинуваченням у конфіденційній співпраці зі спецслужбами України, і повідомила, що хоче найняти адвоката для захисту сина. Наприкінці травня 2025 року в будинках Бонцлер, а також калінінградських адвокатів Катерини Селізарової та Романа Морозова відбулися обшуки, після чого її затримали та помістили в СІЗО.

Умови утримання

У СІЗО Бонцлер, за її словами, скаржилася на ненадання медичної допомоги; у неї діабет та гіпертонія. Адвокат, що коментує справу, стверджує, що їй відмовляють у лікуванні та призначенні інвалідності, а також у дієті та харчуванні, і характеризує вирок як «смертний вирок», зазначаючи, що справа перебуває під контролем Комітету з прав людини ООН.