Тактика російських атак на українську енергетику зазнала радикальних змін. Якщо на початку повномасштабної війни противник атакував об'єкти групами по 3–4 безпілотники, то сьогодні масштаб ударів зріс у багато разів. Російські війська почали завдавати ударів групами по 20–25 дронів одночасно.

Про це заявив голова правління «Укренерго» Виталій Зайченко. На його думку, метою таких масованих атак стало не просто точкове знищення, а комплексне руйнування всього ланцюжка: від генерації до транспортування електроенергії.

Вартість руйнувань та втрачені потужності

Статистика підтверджує ескалацію. Кількість уражень енергетичних об'єктів у поточному році зросла на 36% порівняно з першим півріччям минулого року. Збитки однієї лише компанії «Укренерго» вже наблизилися до астрономічної суми — 90 мільярдів гривень.

Ситуація на ринку критична: Україна втратила близько 50% потужностей виробництва електроенергії. Найбільший удар прийшовся на маневрену генерацію, яка відіграє ключову роль у підтримці стабільності енергосистеми.

Фінансові наслідки атак відчуваються не лише у вигляді прямих витрат на відновлення, а й у втраченому прибутку. Через примусові відключення світла «Укренерго» недоотримала 4 мільярди гривень доходу з початку поточного року. У період з січня по квітень обмеження постачань зменшили споживання на 6,5 мільярда кВт·год. Для порівняння: цей обсяг енергії дорівнює споживанню Києва за 1135 діб.

Масштаб відключень та людський фактор

Масовані удари на початку року призвели до безпрецедентних відключень. Пік припав на 8 лютого, коли без світла одночасно опинилися понад 12 мільйонів абонентів. Зайченко зазначив, що фактична кількість людей, які залишилися без електрики, могла бути ще вищою.

Наслідки атак відчувають і на місцях. Нещодавно російські війська вдарили по чотирьох енергетичних об'єктах компанії ДТЕК у Дніпропетровській області. Внаслідок цього десятки тисяч сімей залишилися без електропостачання, а інфраструктура зазнала серйозних пошкоджень.

Виклики для енергосистеми

У умовах постійних загроз перед енергосистемою стоїть низка складних завдань. Виталій Зайченко виділив три ключові виклики:

  • Зростання споживання в окремих областях, що вимагає перерозподілу ресурсів.
  • Необхідність інтеграції відновлюваних джерел енергії в єдину мережу.
  • Забезпечення стабільної роботи енергосистеми під час російських атак.

За словами голови «Укренерго», розвиток нової генерації перестав бути просто питанням модернізації — це тепер питання національної енергетичної безпеки.

У зв'язку з колосальними фінансовими втратами та необхідністю відновлення, виникла гостра потреба у перегляді тарифу на передачу та диспетчеризацію електроенергії. Уряд також анонсував створення національних бригад відновлення, які мають допомагати громадам оперативно ліквідовувати наслідки ударів.