Український бізнес дедалі частіше опиняється під прицілом не разових негативних публікацій, а виважених, скоординованих медійних атак. Хвилі негативних матеріалів поширюються через Telegram-канали та анонімні сайти, а в окремих випадках інформаційний тиск переростає у прямий шантаж. Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна «Бізнес як ціль: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України». За оцінкою авторів, мова йде не про спонтанну критику, а про відтворювану схему, яка вже торкалася Philip Morris Ukraine, Uklon, Meest China та інших компаній, що працюють в Україні.
Як влаштована скоординована медійна атака
Сценарій атак, за описом експертів, зазвичай повторюється. Спершу негативна публікація з'являється на маловідомому ресурсі чи в невеликому Telegram-каналі. Потім її підхоплюють десятки інших площадок, а окремі формулювання починають цитувати вже сайти та навіть великі ЗМІ, створюючи ілюзію широкого незалежного резонансу. Медіаексперти називають синхронне поява практично однакових текстів одразу в мережі Telegram-каналів одним із найчіткіших маркерів скоординованої кампанії. Додатковий прийом — прив'язка бізнесу або його власника до тем, які в даний момент найчутливіші для суспільства, щоб максимально швидко зруйнувати репутацію.
Кейс Ajax Systems: від «детективного бюро» до мільйонників
За останні два місяці хвиле негативних публікацій в анонімних Telegram-каналах зазнала компанія Ajax Systems. Перші повідомлення масово з'явилися на початку червня; однією з найактивніших площадок став канал, що позиціонує себе як «детективне бюро». За цей час там вийшло понад два десятки матеріалів про компанію та її засновника Олександра Конотопського. Паралельно схожі за змістом тексти почали публікувати інші, менші канали, а згодом ті самі тези підхопили значно більші канали-мільйонники. Наступним етапом стало поширення матеріалів через низку сумнівних сайтів — саме на них згодом почали посилатися великі медіа, формуючи ефект численних незалежних підтверджень.
Тематика звинувачень при цьому змінювалася в ході кампанії. Спершу публікації стосувалися держзамовлень та оборонної сфери, потім акцент змістився на міжнародну діяльність компанії. У середині липня, на піку протестів через кадрові зміни в уряді, в каналах почали масово поширювати твердження про нібито причетність Конотопського до фінансування протестів — без жодних підтверджень. Паралельно відбувалося втручання в приватне життя засновника: обговорення його побуту, родини та покупок. За інформацією РБК-Україна, співробітники Ajax Systems отримували пропозиції від «посередників» врегулювати ситуацію за фінансову винагороду.
Суперечливі дані
Тут версії сторін принципово розходяться. Анонімні Telegram-канали та сумнівні сайти утверждали про нібито наявні оборонні замовлення, фінансування протестів та політичну складову діяльності компанії й її засновника. У самій Ajax Systems категорично заперечують усі ці твердження: компанія заявляє, що ніколи не виконувала оборонних замовлень і не отримувала коштів від структур, що фігурували в публікаціях, а також заперечує політичну складову як власної діяльності, так і діяльності Олександра Конотопського особисто. За даними видання, ці заяви підтверджують незалежні аудиторські висновки компанії з «Великої четвірки». Таким чином, публічно представлені дві несумісні картини: анонімні обвинувальні наративи з одного боку та спростування, підкріплені аудитом, з іншого; незалежного підтвердження анонімних тез у матеріалі не наводиться.
Наслідки для економіки та правоохоронний контекст
Як підкреслюється в матеріалі, такі кампанії мають наслідки далеко за межами репутації окремого бізнесу: вони підривають довіру до українських виробників, послаблюють інвестиційну привабливість країни та створюють додаткові ризики для економіки в умовах війни. Правоохоронний контекст цієї теми також розвивається: раніше повідомлялося, що в Німеччині поліція розкрила власника анонімного сайту та Telegram-каналу, який, за даними слідства, з 2018 року дискредитував і шантажував українського бізнесмена, вимагаючи 3,5 тисячі доларів у криптовалюті за видалення негативних матеріалів. За даними джерел видання УП, мова йде про головного редактора сайту та Telegram-каналу ОРД Станіслава Речинського, який, як стверджується, у травні 2026 року вимагав кошти за видалення хибної інформації про генерального директора охоронного холдингу SHERIFF. Правоохоронці, за тими самими даними, готують документи для оголошення підозрюваного у міжнародний розшук і його екстрадиції в Україну.
