Увечері в понеділок російська столиця зазнала масштабної повітряної атаки з використанням безпілотних літальних апаратів. Мер Москви Сергій Собянин офіційно підтвердив інформацію про масований наліт, заявивши про відбиття удару в повітряному просторі столичного регіону. Подібні інциденти останнім часом стають все більш регулярними, що справляє серйозний вплив на роботу цивільної інфраструктури та транспортних вузлів мегаполіса.
Хронологія відбиття атаки та робота ППО
Згідно з офіційними заявами столичної влади, сили протиповітряної оборони Міністерства оборони Російської Федерації в кілька етапів вели бойову роботу в небі над регіоном. Спочатку надійшли дані про знищення десяти безпілотників, що прямували у бік Москви, проте згодом це число було збільшено. На місцях падіння уламків збитих апаратів негайно було розгорнуто оперативні групи екстрених служб для ліквідації можливих наслідків на землі.
Збої в авіасполученні та реакція аеропортів
Масована атака дронів неминуче позначилася на безпеці цивільної авіації. Російські засоби масової інформації повідомили про серйозні коригування в розкладі польотів. Зокрема, три пасажирські літаки, що виконували рейси з Турецької Республіки до Москви, були змушені розвернутися над територією Литви і взяти курс назад через тимчасові обмеження та режим підвищеної небезпеки, запроваджений у столичній повітряній гавані Внуково.
Суперечливі дані
Варто відзначити наявність помітних розбіжностей в оперативних даних різних джерел щодо точної кількості задіяних в атаці безпілотників. Так, первинні заяви офіційних осіб та повідомлення градоначальника обмежувалися цифрою у 15 перехоплених дронів. Водночас регіональні російські видання та моніторингові зведення з посиланням на інші екстрені та відомчі звіти заявляли про ліквідацію від 17 до 23 літальних апаратів, що вказує на масштабний характер нальоту та складність підрахунку в умовах інтенсивної роботи систем ППО.
Широкий контекст та попередні інциденти
Нинішня атака продовжує низку інцидентів із безпілотниками в Московському регіоні. Раніше, 9 жовтня, аналогічні загрози призвели до того, що борт російського керівництва, який повертався з Туркменістану, не зміг здійснити посадку за розкладом і був перенаправлений до Санкт-Петербурга. Крім того, на початку місяця ударів зазнавали стратегічні об'єкти регіону, включаючи Московський нафтопереробний завод у Капотні, що підкреслює вразливість ключової інфраструктури.