20 листопада 2026 року в Берліні відбувся 9-й Німецько-український економічний форум, що зібрав понад 500 представників ділових кіл, політиків та міжнародних організацій. Виступаючи на заході, канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що вкладення Німеччини в Україну принесуть країні «дивіденди» — у вигляді стабільності, експортних можливостей, спільних проектів та економічного зростання. Водночас прем'єр-міністр України Сергій Корецький окреслив мету перетворити значну частину німецької фінансової допомоги на реальні замовлення для компаній ФРН.

«Дивіденди» для економіки Німеччини

За словами Мерца, попри розв'язану Росією війну, жодна німецька компанія не припинила діяльність в Україні, а їхня кількість, навпаки, зросла майже втричі з початку повномасштабного вторгнення; у 2025 році збільшився і обсяг двосторонньої торгівлі. Канцлер наголосив, що німецька оборонна промисловість отримує «чималу вигоду» від німецько-української співпраці, потенціал технологічних інновацій у ФРН зростає небаченими раніше темпами, а рівень забезпеченості бундесверу необхідними ресурсами підвищується.

Реформи як умова підтримки

Мерц висловив упевненість, що Росія не здобуде перемогу у війні, і водночас закликав Київ продовжити реформи, передусім у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. За його словами, ці реформи є «обов'язковою умовою» для подальшої фінансової допомоги та інвестицій, а також важливими кроками України на шляху до Європи; довгострокову підтримку Німеччина може обґрунтувати лише за умови демонстрації прогресу.

Київ хоче замовлень для німецького бізнесу

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що чітка мета Києва полягає в тому, щоб значна частина фінансової допомоги Німеччини, що триває, перетворювалася на замовлення для німецьких компаній, на закупівлі їхніх товарів, послуг та залучення експертних знань. Україна прагне зробити ФРН провідним партнером у повоєнній відбудові та розширити оборонну співпрацю, спираючись на бойовий і технічний досвід України та потужну промислову базу Німеччини, де вже є успішні приклади спільного виробництва. Німецький досвід, технології та інвестиції, за словами Корецького, особливо затребувані в енергетиці, транспортній інфраструктурі та охороні здоров'я.

Фонд страхування військових ризиків

Визнаючи ризики, пов'язані з інвестиціями в Україну, Корецький назвав одним із пріоритетів уряду створення спільно з партнерами фонду страхування військових ризиків із цільовим капіталом 3 млрд євро. Ініціатива має бути реалізована в рамках конференції з відновлення, яка відбудеться в січні в Таллінні; прем'єр закликав Берлін підтримати цей проект.

Збитки німецьких компаній

Керівник Німецько-української торгово-промислової палати Райнер Перау в інтерв'ю медіагрупі RND повідомив, що настрої серед німецьких компаній в Україні на тлі атак, що почастішали, погіршилися, проте жодна фірма не заявила про бажання піти з ринку. За даними вересневого опитування палати, 12 німецьких компаній повідомили про прямі та непрямі збитки на загальну суму 103 млн євро внаслідок атак РФ; багато підприємств не розголошують втрати, а відомі окремі випадки збитків варіюються від 2 до 30 млн євро. Перау припустив, що сукупний збиток німецького бізнесу в Україні міг сягнути 500 млн євро.

Напередодні форуму, 19 листопада, у Берліні на запрошення Мерца відбулося засідання «коаліції охочих» — групи приблизно з 40 держав, що надають Україні політичну підтримку та військову допомогу.