В Анкарі, за підсумками 36-го саміту Північноатлантичного альянсу, що відбувся 7–8 липня 2026 року, прозвучало заяву, яке може кардинально змінити архітектуру європейської безпеки. Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц офіційно визнав наявність системного дефіциту в сегменті ракетної зброї великої та середньої дальності. У відповідь на цей виклик Берлін озвучив план екстреного розгортання власної далекобійної зброї, спрямований на ліквідацію технологічного розриву в прискореному порядку.

Від декларацій до реальних потужностей

Виступ голови німецького уряду став реакцією на поточну геополітичну реальність. Мерц констатував, що рівень глобальних ризиків вимагає від європейських союзників негайного переходу від слів до діла. Основний акцент у новій стратегії зроблено на створенні суверенних європейських систем високоточної зброї. Це необхідно для того, щоб збалансувати потенціал стримування на континенті та не залежати виключно від постачань з-за океану.

Канцлер підкреслив, що модернізація ракетного потенціалу стане ключовим елементом оновленої архітектури колективної безпеки. В рамках цієї стратегії європейські столиці беруть на себе підвищені фінансові та операційні зобов'язання, прагнучи до більшої автономії в питаннях оборони.

Кінець диспропорції: Європа бере витрати на себе

Важливим аспектом саміту стало визнання структурних змін у розподілі фінансового навантаження всередині альянсу. Фрідріх Мерц визнав обґрунтованість багаторічної критики з боку адміністрації США, зокрема заяв президента Дональда Трампа, щодо диспропорції військових витрат. Довгий час на долю Вашингтона припадала основна частина матеріального забезпечення колективної оборони.

Згідно з верифікованими даними звіту штаб-квартири НАТО, ситуація змінюється. Динаміка фінансування оборонних програм європейськими учасниками демонструє суттєве зростання. Якщо раніше співвідношення витрат США та Європи становило 80% на 20%, то план, прийнятий в Анкарі, спрямований на досягнення паритетного розподілу навантаження.

Ключові показники трансформації бюджету НАТО виглядають наступним чином:

  • Додаткові витрати європейських країн: Зафіксовано зростання на €100 млрд на рік порівняно з базовим рівнем.
  • Оборонний бюджет ФРН: Німеччина виконала нормативи Гаазького саміту, досягнувши рівня витрат у 2% від ВВП, що забезпечило стабільне фінансування довгострокових контрактів.
  • Інтеграція закупівель: Нові кошти інтегруються в національні програми закупівель для забезпечення технологічного суверенітету.

Україна: €70 млрд і запит на «Патріоти»

Окремим блоком порядку денного стало обговорення військово-технічної підтримки України. В рамках консолідованої стратегії саміту було зафіксовано зобов'язання щодо виділення скоординованого пакету допомоги на загальну суму €70 млрд щорічно на період 2026–2027 років. Фрідріх Мерц чітко окреслив стратегічний курс: Берлін та союзники виключають можливість фіксації перемоги Російської Федерації в поточному конфлікті, тому програми постачання сил оборони продовжаться.

Паралельно з фінансовими зобов'язаннями вирішуються питання безпосереднього захисту. Українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським актуалізувала перелік критичних потреб. Офіційний Київ направив партнерам запити на екстрену передачу додаткових зенітних керованих ракет та батарей ЗРК MIM-104 Patriot. Це необхідно для захисту цивільної та промислової інфраструктури від ударів балістичних систем.

Американська сторона в особі представників Пентагону підтвердила отримання номенклатурних списків. Прийняття остаточних операційних рішень щодо виділення матеріальної частини з резервів Командування Збройних сил США перебуває на стадії міждепартаментного узгодження у Вашингтоні. Процес координується в рамках багатосторонніх угод про спільну логістику, підписаних на полях саміту.

Правові основи нової стратегії

Координація оборонних закупівель та розгортання систем озброєння здійснюються державами-членами НАТО на суворій правовій основі. Дії альянсу базуються на статті 3 Північноатлантичного договору, яка передбачає учасникам підтримувати та розвивати свій індивідуальний і колективний потенціал для спротиву збройному нападу. Усі процеси реалізуються відповідно до національних законодавчих процедур експортного контролю, що забезпечує легітимність прийнятих заходів.