---
title: "Металургія на межі зупинки: без державної підтримки ГМК ціль у 20% переробної промисловості залишиться гаслом"
description: "Український ГМК втрачає до 93% європейського експорту через CBAM і тарифні квоти ЄС. Без окремої державної підтримки металургії ціль уряду щодо зростання переробної промисловості до 20% ВВП недосяжна."
date: 2026-09-23T10:34:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/metallurgia-na-miehi-zupynky-bez-derzhavnoi-pidtrymky-gmk-uk
tags: [metallurgy, cbam, ukraine-economy, eu-tariffs, arcelormittal, steel-export]
publisher: "XAB.info"
---

# Металургія на межі зупинки: без державної підтримки ГМК ціль у 20% переробної промисловості залишиться гаслом

![Робітник на металургійному виробництві в захисному спорядженні під час зварювання, що ілюструє поточний стан та ризики для галузі за умов відсутності державної підтримки](https://xab.info/media/2026/09/23/metallurgia-gran-ostanovki-gospodderzhka-gmk/metallurgia-gran-ostanovki-gospodderzhka-gmk-1.webp)

## 🎯 Key Points

- З 1 січня 2026 р. CBAM діє в повному обсязі: у І кварталі металурги втратили понад 1,1 млн тонн експортних замовлень з ЄС
- З 1 липня 2026 р. ЄС запровадив тарифні квоти на імпорт сталі (18,3 млн тонн/рік, мито 50% поза квотою)
- Внесок ГМК у ВВП скоротився з 10,3% у 2021 р. до 7,2% у 2024 р., експорт впав з 22,2 до 6,4 млрд доларів
- За оцінками GMK Center, до 2030 р. Україна може втратити до 2,1% ВВП, а за 2–3 роки закритися два з чотирьох комбінатів
- Вартість електроенергії для промисловості в Україні втричі вища за середньоевропейську

Уряд України поставив амбітну мету: підняти частку переробної промисловості у ВВП з поточних 8,8% до 20%. Це принципова різниця між економікою, яка продає сировину, і економікою, що виробляє продукцію з високою доданою вартістю, платить вищі зарплати та формує стійку податкову базу. Втім, як наголошує Марія Аршиннікова, менеджерка з GR у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільший сегмент переробної промисловості — гірничо-металургічний комплекс (ГМК) — скорочується прямо зараз під тиском обставин, більшість з яких зовнішні і не залежать від якості менеджменту українських підприємств. Без окремого урядового рішення щодо металургійного комплексу ціль у 20% може залишитися лише декларацією.

### Сировинна модель і її фізична вразливість

За 35 років незалежності Україна завершила перехід до сировинної моделі економіки, і війна в повній мірі оголила її вразливість. Коли у 2022 році Росія заблокувала чорноморські порти, країна фактично позбулася можливості експортувати основну масу своєї продукції. Ситуація повторюється в гострішій формі й зараз: через блокування роботи портів Великої Одеси НБУ оцінює сукупні втрати валютної виручки у другому півріччі 2026 року приблизно в 2,5 млрд доларів. Крупнотонажний, низькомаржинальний експорт критично залежить від безперебійності каналу постачання, тоді як переробна промисловість значно стійкіша до логістичних криз.

### Фіскальна та соціальна вага металургії

У 2025 році переробна промисловість стала найбільшим платником податків серед усіх галузей економіки, забезпечивши 18% всіх надходжень до зведеного бюджету. У країні, де витрати на безпеку та оборону заплановані на рівні понад чверть ВВП, це пряма зв'язка між роботою заводу та фінансуванням армії. Соціальний мультиплікатор також значний: до лютого 2022 року один працівник ГМК забезпечував чотири робочі місця в суміжних секторах, а кожен тринадцятий найманий працівник в Україні був пов'язаний із металургією. За оцінкою Світового банку, поданою в презентації Мінекономіки «Економіка майбутнього», відновлення пошкоджених секторів потребує близько 524 млрд доларів, а загальні інвестиційні потреби України на 2026–2035 роки сягають 770 млрд доларів. Найбільший попит — на арматуру, металоконструкції, трубу, кабель і цемент. Питання лише в тому, чи вироблятиме це Україна.

### CBAM і тарифні квоти ЄС: подвійний удар по експорту

З 1 січня 2026 року ЄС запровадив Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) у повному обсязі, без винятків і переходного періоду для України. Наслідки виявилися миттєвими: у першому кварталі металурги втратили понад 1,1 млн тонн експортних замовлень з ЄС, а окремі види продукції — від 17% до 93% європейського експорту. На вже високу витратну базу додатково накладалася вартість сертифікатів CBAM на викиди парникових газів. З 1 липня 2026 року ЄС запровадив механізм тарифних квот на імпорт сталі — 18,3 млн тонн на рік, а мита на позаковотні поставки встановлені на рівні 50%. За оцінками GMK Center, до 2030 року Україна втратить до 2,1% ВВП: експорт довгого прокату та квадратної заготовки може повністю припинитися, виробництво чавуну скоротиться на 75%, плоского прокату — на 30%. За два-три роки дії CBAM може призвести до закриття двох із чотирьох металургійних комбінатів країни.

### Енергетичний фактор і структурна деградація

Окрім торговельних бар'єрів, металургія стикається з хронічно високою вартістю електроенергії — за даними, що публікуються українськими ЗМІ, тарифи для промислових споживачів в Україні втричі перевищують середньоевропейські. Це робить українську сталь неконкурентоспроможною на внутрішньому та зовнішніх ринках навіть без урахування вуглецевих зборів. Динаміка скорочення комплексу наочна: у 2021 році внесок ГМК в економіку становив 10,3% ВВП, частка в експорті товарів сягала майже 33% (22,2 млрд доларів валютної виручки та близько 3,5 млрд доларів податків і зборів). За підсумками 2024 року внесок комплексу скоротився до 7,2% ВВП, експорт — до 6,4 млрд доларів (15,4% товарного експорту), а податкові надходження — до приблизно 1 млрд доларів. Підстава для таких цифр очевидна: скорочення виробництва основної продукції.

### Суперечливі дані

Оцінки масштабу загрози, які наводять різні джерела, не завжди збігаються за ступенем деталізації. У колонці Марії Аршиннікової йдеться про можливе закриття двох із чотирьох металургійних комбінатів за два-три роки дії CBAM. Водночас видання «УНІАН» посилаючись на галузеві ЗМІ повідомляє, що під загрозою перебуває 72% виробництва сталі в країні. Ці цифри не є прямим суперечністю — вони відображають різні метрики (кількість комбінатів і частка обсягу виробництва), однак розбіжність у сприйнятті масштабу кризи заслуговує уваги. Крім того, значна частина наведених цифр (втрати 2,5 млрд доларів за оцінкою НБУ, прогноз GMK Center про втрату 2,1% ВВП, дані Світового банку) є експертними оцінками та прогнозами, а не підтвердженою державною статистикою, що вимагає обачності при їх цитуванні.

### Які кроки може зробити держава

У умовах, коли галузь одночасно стикається з торговельними обмеженнями ЄС, високою вартістю електроенергії та нестачею ресурсів декарбонізації, без державної підтримки перехід від сировинної моделі до виробництва з високою доданою вартістю неможливий. У межах дискусії, яку ініціює галузь, обговорюється кілька напрямів: формування окремого урядового плану підтримки ГМК із чіткими інструментами; субсидування або компенсація вартості вуглецевих сертифікатів CBAM на переходний період; зниження тарифного навантаження на електроенергію для енергоємних виробництв; створення державного фонду декарбонізації металургії; а також переговори з ЄС про виділення індивідуальних квот для України в межах механізму тарифних обмежень. Без цих кроків, як наголошує автор колонки, металургійний комплекс ризикує стати не рушієм переробної економіки, а її першою жертвою.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Відійти від сировинної економіки. Які кроки має зробити уряд для металургії?](https://www.rbc.ua/ukr/news/vidiyti-vid-sirovinnoyi-ekonomiki-ki-kroki-1790159094.html) - Основной источник — колонка М. Аршинниковой. Все ключевые цифры (CBAM, квоты, динамика ВВП/экспорта ГМК, оценка НБУ 2,5 млрд долл.) взяты из этого текста. Публикация соответствует фактам, изложенным в предоставленном материале.
- [Металургія під загрозою: вартість електроенергії в Україні втричі вища, ніж у Європі](https://gazeta.ua/ru/articles/economics/_metallurgiya-pod-ugrozoj-stoimost-elektroenergii-v-ukraine-v-tri-raza-vyshe-chem-v-evrope/1231952) - Подтверждает аргумент о трёхкратном превышении тарифов на электроэнергию для промышленности над среднеевропейскими. Использован как дополнительный контекст в разделе об энергетическом факторе.
- [Від модернізації до гуманітарної підтримки: як ArcelorMittal змінював Кривий Ріг два десятиліття](https://delo.ua/ru/business/ot-modernizacii-do-gumanitarnoi-podderzki-kak-arcelormittal-menyal-krivoi-rog-dva-desyatiletiya-457045/) - Предоставляет контекст о роли ПАО «АрселорМиттал Кривой Рог» в экономике региона и истории модернизации. Не содержит противоречий с основным текстом.
- [Українська металургія на межі системної зупинки: під загрозою — 72% виробництва сталі, — ЗМІ](https://www.unian.net/economics/other/ukrainskaya-metallurgiya-na-grani-sistemnoy-ostanovki-pod-ugrozoy-72-proizvodstva-stali-smi-13480122.html) - Сообщает о угрозе 72% производства стали. Метрика отличается от оценки «2 из 4 комбинатов» в основной колонке, но формально не противоречит. Указано в разделе «Противоречивые данные».

## ❓ FAQ

### Q: Що таке CBAM і як він впливає на українську металургію?
**A:** Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) — це система ЄС, що вводить плату за викиди парникових газів при імпорті вуглецеємної продукції. З 1 січня 2026 року він діє в повному обсязі без переходного періоду для України. У першому кварталі 2026 року українські металурги втратили понад 1,1 млн тонн експортних замовлень з ЄС, а окремі види продукції — до 93% європейського експорту.

### Q: Які тарифні обмеження ЄС діють на імпорт сталі з липня 2026 року?
**A:** З 1 липня 2026 року ЄС запровадив механізм тарифних квот на імпорт сталі в обсязі 18,3 млн тонн на рік. Мита на позаковотні поставки встановлені на рівні 50%. Для України це означає додаткові обмеження на експорт сталі на європейський ринок.

### Q: Наскільки скоротився внесок ГМК в економіку України?
**A:** У 2021 році внесок ГМК становив 10,3% ВВП, експорт — 22,2 млрд доларів (33% товарного експорту), податкові надходження — близько 3,5 млрд доларів. За підсумками 2024 року ці показники скоротилися до 7,2% ВВП, 6,4 млрд доларів експорту (15,4%) та приблизно 1 млрд доларів податків відповідно.

### Q: Які заходи підтримки металургії обговорюються?
**A:** У галузі обговорюють формування окремого урядового плану підтримки ГМК, компенсацію вартості вуглецевих сертифікатів CBAM на переходний період, зниження тарифного навантаження на електроенергію для енергоємних виробництв, створення державного фонду декарбонізації та переговори з ЄС про індивідуальні квоти для України.