Голова комісії Рійгікогу (парламенту Естонії) із закордонних справ Марко Міхкельсон заявив, що дипломатичний процес в Абу-Дабі слід розглядати не як мирні переговори, а як російську «дипломатичну спецоперацію», спрямовану на підвищення ставок у війні та спробу перегляду європейської архітектури безпеки. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на естонський телеканал ERR. За оцінкою політика, Москва не зацікавлена у завершенні конфлікту, а використовує формат переговорів для досягнення власних цілей.

«24 години» проти 24 місяців

Міхкельсон пов’язав початок дипломатичної активності з приходом Дональда Трампа до влади у США. «Я вважаю, що це чисто російська дипломатична спецоперація. Росія розпочала її одразу після того, як Дональд Трамп став президентом США і пообіцяв закінчити війну через 24 години. Скоро мине вже 24 місяці, а Росія весь час підвищує ставки», — заявив він. Таким чином, за його словами, обіцяний швидкий фінал війни не відбувся, а переговорний процес перетворився на інструмент затягування та перегляду умов.

Обмін полонених — найкращий сценарій раунду

Найкращим можливим результатом поточного раунду в Абу-Дабі Міхкельсон назвав повернення частини українських військовополонених. При цьому він застеріг від поступок Москві у питаннях європейської безпеки в обмін на обіцянки стабільного миру, наголосивши, що такі гарантії не повинні ставати ціною послаблення оборонних позицій Європи.

«Найкращий переговорник — українська армія»

Політик закликав європейських партнерів зосередитися на практичній допомозі Києву, а не на внутрішніх суперечках про те, хто представлятиме Європу за столом переговорів. «Найкращий представник Європи, найкращий переговорник — це українська армія», — заявив він. Серед пріоритетів він назвав допомогу Україні у подоланні складної зими, посилення протиповітряної оборони, забезпечення коштів для продовження опору та покриття бюджетного дефіциту, викликаного військовими витратами. Також Міхкельсон виступив за посилення тиску на Росію та використання заморожених російських активів, вважаючи, що саме готовність протистояти агресії зміцнює позиції Європи.

Хто говоритиме від Європи

Заява Міхкельсона пролунала на тлі дискусії у Брюсселі щодо представництва Європи на мирних переговорах. Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що європейським країнам необхідно визначитися зі своїм представником у листопаді. Раніше прем'єр Італії Джорджа Мелоні закликала ЄС обрати кандидата. Окремо відзначався телефонний контакт президента Фінляндії Александра Стубба та прем'єра Норвегії Йонаса Гар Стьоре з президентом Росії Володимиром Путіним — перший подібний контакт, проте лідери говорили не від імені Європи, а як голови країн, що межують з РФ.

Контекст: тристоронній раунд в Абу-Дабі

10–11 листопада в Абу-Дабі проходять тристоронні переговори у форматі Україна — США — Росія. Представники Європи присутні в Еміратах, але до самого переговорного процесу поки що не залучені; напередодні США та Україна провели окрему зустріч із європейцями та інформували партнерів про хід розмов. За повідомленнями, перший день зустрічі зайняв близько чотирьох із половиною годин за участю десятків представників делегацій. На цьому тлі оцінка Міхкельсона звучить як попередження: без реальної військової та економічної підтримки Києва дипломатичний трек, на його думку, не здатний дати нічого, крім точкових результатів на кшталт обміну полоненими.