У умовах триваючого військового конфлікту в Україні питання розподілу державних коштів стає одним із найгостріших. У центрі дискусії — програми соціальної та економічної підтримки, такі як «Національний кешбек», паливний кешбек, субсидії на залізничні перевезення та безкоштовні поїздки в зону відповідальності УЗ. Критики стверджують, що такі заходи відволікають ресурси від мобілізації внутрішнього потенціалу країни. Однак міністр економіки, захисту довкілля та сільського господарства Олексій Соболев вважає інакше.

«Бізнес не готовий платити ринкові тарифи»

За словами міністра, поточна ситуація вимагає гнучкого підходу. «Зараз триває дискусія щодо тарифів залізниці. Чи готовий бізнес платити зараз ринкові тарифи за залізничні перевезення? Ні, бо всі у війні, маржі невеликі», — зазначив Соболев у інтерв'ю Forbes, яке цитує РБК-Україна.

Він підкреслив, що багато підприємств працюють з мінімальною прибутковістю або навіть у збиток через логістичні складнощі, зруйновану інфраструктуру та нестабільність. У таких умовах державна підтримка через субсидування тарифів стає не розкішшю, а необхідністю для збереження економіки.

Паливний кешбек — інструмент подолання кризи

Програма паливного кешбеку, яка завершилася 31 травня, була розрахована на 1,5 млрд гривень. За словами міністра, вона стала важливим інструментом для пом'якшення наслідків енергетичної кризи. «Інші країни знижували акцизи, однак Україні це обійшлося б у кілька разів дорожче», — пояснив Соболев.

Кешбек дозволив громадянам компенсувати частину витрат на паливо, що особливо актуально в умовах зростання цін та дефіциту ресурсів. При цьому програма була адресною та тимчасовою, що відповідає принципам ефективного використання бюджету.

Зростання бідності та необхідність соціальної підтримки

Згідно з звітом Світового банку, війна призвела до зростання рівня бідності в Україні. Міністр зазначив, що хоча зарплати працюючих громадян зростають швидше за інфляцію, значна частина населення залишається без роботи або потребує соціальної допомоги.

«Під час війни їм живеться гірше. Тому їм потрібно допомагати. І зараз інших механізмів, окрім підтримки через бюджет, немає», — підкреслив Соболев. Він додав, що саме такі програми, як «Національний кешбек», дозволяють підтримувати купівельну спроможність та зберігати попит на вітчизняні товари.

Оптимізація зимової підтримки

Міністерство економіки планує оптимізувати програму зимової підтримки. Зокрема, йдеться про перегляд її складу та зміщення акценту з прямих соцвиплат на економічні інструменти. Наприклад, допомога у купівлі генераторів, утепленні житла та підготовці до холоду.

Такий підхід дозволить не лише підтримати населення, а й стимулювати локальний бізнес, створюючи додаткові робочі місця та підвищуючи стійкість економіки.

«Національний кешбек» продовжено ще на два роки

Уряд прийняв рішення продовжити дію програми «Національний кешбек» ще на два роки. Статистика показує, що близько 70% нарахованих бонусів українці витрачають на оплату комунальних послуг. Решта коштів спрямовується на транспорт, ліки, зв'язок або донати на ЗСУ.

Програма створена для стимулювання попиту на товари вітчизняного виробництва та фінансової підтримки українського бізнесу. Завдяки ній громадяни можуть повертати до 3 тисяч гривень на місяць, що суттєво знижує фінансове навантаження на сім'ї.

Висновок: підтримка — це інвестиція в майбутнє

Олексій Соболев наполягає на тому, що бюджетні програми підтримки — це не витрати, а інвестиція в стабільність економіки та соціальну справедливість. У умовах війни, коли традиційні механізми ринку не працюють, держава має взяти на себе роль гаранта виживання населення та бізнесу.

Таким чином, критика програм підтримки часто базується на недооцінці реальних масштабів кризи та необхідності комплексного підходу. Без таких заходів Україна ризикує зіткнутися з ще глибшим економічним спадом та зростанням соціального напруження.