Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна висловив позицію Таллінна щодо інцидентів з безпілотними літальними апаратами (БПЛА) у повітряному просторі країн НАТО. У інтерв'ю виданню Financial Times, опублікованому 29 червня 2026 року, дипломат заявив, що випадки падіння українських дронів на території альянсу є допустимими витратами. На його думку, це ціна за проведення Києвом повітряних операцій проти російських військових об'єктів та нафтопереробної інфраструктури.

Економічне обґрунтування та удари по логістиці

Цахкна підкреслив, що, попри відсутність офіційного схвалення неконтрольованого заходу техніки у повітряний простір союзників, країни НАТО не збираються вимагати від України припинення атак. Дипломат зазначив, що такі дії завдають удару по ключових логістичних та економічних вузлах Російської Федерації.

Як аргумент міністр закордонних справ Естонії навів дані про критичну вразливість експортних шляхів РФ через Балтійське море. На його думку, через Фінську затоку проходить до 60% російського нафтового експорту. Інтенсифікація ударів по об'єктах паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), включаючи атаку на Московський НПЗ 18 червня 2026 року, призвела до зміни риторики російського керівництва на тлі наростаючого економічного тиску.

Інциденти у повітряному просторі та позиція Москви

У період з 2025 по 2026 рік на територіях країн Балтії та Фінляндії фіксувалися технічні інциденти, пов'язані з падінням уламків БПЛА або їх перехопленням. Так, у червні 2026 року силами місії Baltic Air Policing над Латвією було збито неідентифікований безпілотник.

Російська сторона неодноразово характеризувала подібні траєкторії польотів як провокаційні фактори, що загрожують регіональній безпеці. Москва також висувала звинувачення на адресу країн Балтії, припускаючи їхню співпрацю у наведенні дронів або наданні повітряного коридору. Офіційний Таллінн відкинув ці заяви як необґрунтовані.

У НАТО, у свою чергу, наполягають на тому, що інциденти мають непередбачуваний технічний характер. Альянс пов'язує збивання з курсу з роботою систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) або втратою управління, виключаючи пряму залученість інфраструктури НАТО до запуску цих засобів.

Дипломатичний контекст

Згідно з оцінками МЗС Естонії, спроби Москви ініціювати переговорні процеси у поточний період розглядаються як тактичний хід. Метою таких ініціатив, на думку естонської сторони, є стабілізація внутрішньої економічної ситуації та пошук тимчасових компромісів в умовах постійного тиску на енергетичний сектор країни.